ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ҐЕНДЕРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОЧИНСТВА: МОЖЛИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

  • Ю. Ю. Боброва
Ключові слова: суд, суддя, судочинство, ґендер, міжнародний досвід

Анотація

У статті розглянуто досвід ґендерної організації судочинства зарубіжних країн задля визначення можливостей та перспектив його впровадження Україні. Визначено, що його використання має стати ефективним засобом з вирішення проблем цього інституту, що є на сучасному етапі його розвитку, вдосконалення та реформування. Проаналізовано як позитивні, так і негативні аспекти міжнародного врегулювання вказаної проблематики, отримано необхідні висновки для удосконалення принципу ґендерного паритету у судовій діяльності, визначено слабкі аспекти національного його закріплення, що потребують більш ретельного вивчення й удосконалення з урахуванням проведеного аналізу. Зауважено, що позитивний міжнародний досвід та високі стандарти реалізації принципу ґендерної рівності вже поступово запроваджуються у ґендерну організацію судочинства нашої держави. Покликається й на те, що задекларований державою комплекс заходів щодо забезпечення рівних прав та можливостей
жінок і чоловіків є теоретичним механізмом реалізації принципу ґендерної рівності, у тому числі і в судовій системі, однак у реалі, на практиці, на наш погляд, він майже недієвий. Визначено, що побудова демократичного суспільства потребує нової конструкції концептуального розуміння суті й об’єктивної необхідності правового реформування на шляху викорінення ґендерної нерівності відповідно до позитивного світового досвіду
ґендерних перетворень. Акцентовано увагу й на тому, що від рівня зближення національного законодавства з міжнародним правом, його узгодженості з відповідними стандартами та вимогами з приводу вирішення ґендерних питань залежить не тільки ефективність співпраці України з іншими державами та міжнародними організаціями, а й розвиток нашої держави як демократичної, соціально орієнтованої та правової. Зміна способу мислення допоможе згодом змінити наші дії, якщо ми прагнемо зробити світ кращим та вдосконалити те, як ми цінуємо інших та їхній вибір.

Посилання

1. Women in Decision making Roles in European Union. March 18, 2016. URL: http://blog.openpolis.it/2016/03/18/women-decision-making-roles-european-union/6686 (дата звернення: 27.05.2019).
2. Всього шість країн у світі досягли ґендерної рівності – Світовий банк. URL: https://humanrights.org.ua/material/vsogo_shist_krajin_u_sviti_dosjiagli_jendernoji_rivnosti__svitovij_bank_ (дата звернення: 27.05.2019).
3. Резолюція № 1366 Парламентської асамблеї Ради Європи «Про кандидатів у члени ЄСПЛ» від 05 жовтня 2005 року. URL: https://rm.coe.int/16806412b0 (дата звернення: 27.05.2019).
4. UNIFEM Afghanistan Fact Sheet 2007. URL: unama-afg.org/docs/_UN-Docs/_fact-sheets/07mayUNIFEM-fact-sheet.pdf. (дата звернення: 27.05.2019).
5. Tunisia Country Report 2006. Freedom House. URL: www. freedomhouse.org. (дата звернення: 27.05.2019).
6. Висновок Європейської комісії з питань ефективності правосуддя «Європейські судові системи: ефективність і якість правосуддя» № 23 від 2016 року. URL: https://rm.coe.int/-23/168078f85d (дата звернення: 27.05.2019).
7. CEPEJ Studies № 26 2018 Edition (2016 data) European judicial systems Efficiency and quality of justice. URL: https://www.coe.int/en/web/cepej/home (дата звернення: 27.05.2019).
8. Голяк Л.В. Спеціалізовані омбудсмени у ґендерному мейнстрімінгу: досвід Скандинавських країн. Держава і право. Серія «Юридичні і політичні науки». 2011. Вип. 52. С. 179-184. (С. 180).
9. Чуксина В.В. Новый омбудсмен по вопросам равенства (шведский опыт борьбы с дискриминацией). URL: http://www.justicemaker.ru/view-article.php?id=11&art=3358. (дата звернення: 27.05.2019).
10. Інструменти інтегрування концепції соціально-ґендерної рівності в роботу органів місцевої влади. URL: file:///C:/Users/admin/Downloads/gender_manual%20(3).pdf (дата звернення: 27.05.2019).
11. Голяк Л.В. Спеціалізовані омбудсмени у механізмі утвердження ґендерної рівності: конституційно-правові аспекти організації та функціонування. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2010. № 3 (101). С. 126-133. (131).
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 390 «Про Урядового уповноваженого з питань ґендерної політики». URL:
https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/250049925 (дата звернення: 27.05.2019).
13. Національний огляд виконання Україною Пекінської декларації та Платформи дій і заключних документів Двадцять третьої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН. URL: http://www.fes.kiev.ua/new/wb/media/publikationen/gender_policy_ukr_WEB.pdf
(дата звернення: 27.05.2019).
14. Протокол про взаєморозуміння між Верховним Судом України, Радою суддів України і Державною судовою адміністрацією України та Офісом Уповноваженого з федеральних судових справ Канади від 09 листопада 2006 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124_044 (дата звернення: 27.05.2019).
15. Kinnunen U., Rantanen J., Mauno S., Peeters M.C.W. Work-Family Interaction. An introduction to contemporary work psychology / Ed. By M.C.W. Peeters et al. Wiley Blackwell, 2014. P. 267-289.
16. Аніщук Н.В. Ґендерне насильство у правовому житті України : монографія. Одеса, 2007. 232 с.
Опубліковано
2019-11-28