ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ПРИЗНАЧЕННЯ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ДОКУМЕНТІВ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ СЛУЖБОВОГО ПІДРОБЛЕННЯ

Анотація

Копча Н. В. Проблемні аспекти призначення техніко-криміналістичної експертизи документів при розслідуванні службового підроблення. – Стаття.
У статті висвітлено проблемні аспектів призначення техніко-криміналістичної експертизи документів при розслідуванні службового підроблення. Встановлено, що по фактах службового підроблення метою
проведення техніко-криміналістичної експертизи є
встановлення фактів зміни первинного змісту документів, виявлення первинного змісту, з'ясування способу
виготовлення документа, відновлення записів по вдавлених штрихах, залитих та замазаних записів, встановлення факту знищення будь-яких записів разом з
листами, відновлення цілого документа за його частинами, матеріалів, предметів та механізмів, які використовувалися для виготовлення документів, встановлення давності виконання реквізитів документів тощо.
В ході дослідження встановлено, що слідчі при
призначенні техніко-криміналістичної експертизи
документів допускають певні процесуальні та тактичні
помилки, які можуть спричинити за собою неприпустимість отриманого доказу, а в подальшому і визнання
його недопустимим. До таких помилок віднесено: 1) під
час проведення слідчої (розшукової) дії (слідчий огляд,
обшук), тимчасового доступу до речей та документів
у протоколі не було відображено виявлення та вилучення документа, який відправлявся в подальшому на
дослідження; 2) не було проведено огляд документу та
не було винесено постанову про долучення документа
до матеріалів кримінального провадження; 3) у протоколі слідчої (розшукової) дії зазначено, що документ вилучено та упаковано певним чином, а надалі
на дослідження надходить документ неупакований або
упакований іншим способом, а підписи осіб, які брали
участь у слідчій (розшуковій) дії, внаслідок якого було
отримано досліджуваний документ, відсутні; 4) порушення законного порядку отримання та оформлення
зразків для порівняльного дослідження; 5) недотримання вимоги щодо належного суб’єкта проведення
експертизи; 6) не ознайомлення підозрюваного, його
захисника та інших заінтересованих осіб із постановою
про призначення експертизи та із висновком експерта;
7) не правильно сформульовані запитання експерту.
Окремо зосереджено увагу на експертній ініціативі
та її унормування в законодавстві.