РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ І. В. РАКІПОВОЇ «ПРАВОЗАХИСНА КОМУНІКАЦІЯ ПОТЕРПІЛОГО У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ УКРАЇНИ»

  • С. О. Ковальчук
Ключові слова: РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ І. В. РАКІПОВОЇ «ПРАВОЗАХИСНА КОМУНІКАЦІЯ ПОТЕРПІЛОГО У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ УКРАЇНИ»

Анотація

Авторка визначає кримінальну процесуальну активність потерпілого у кримінальному
провадженні як нормативно забезпечену діяльність (бездіяльність) потерпілого, що формується під впливом його комунікативної позиції
у кримінальному провадженні та залежить від
того, наскільки система галузевих комунікативних гарантій співвідноситься з наявними
комунікативними бар’єрами, а також детермінує набуття потерпілим відповідного процесуального статусу, отримання інформації про
кримінальне провадження, обмін інформацією
про стан кримінального провадження, вплив на
кримінальне провадження (стор. 46 і 336 монографії). Таке визначення викликає заперечення
в частині визнання нормативно забезпеченої
бездіяльності потерпілого його процесуальною активністю, оскільки бездіяльність являє
собою пасивну форму поведінки учасника кримінального провадження, в тому числі й потерпілого.
2. Авторка пропонує доповнити чинний КПК
України статтею 58-1 «Обов’язкова участь пред
ставника потерпілого (фізичної особи)», в якій
визначити випадки, коли його участь у кримінальному провадженні є обов’язковою (стор.
80-81, 337-338 монографії). Поділяючи таку позицію в цілому, потрібно звернути увагу на доцільність її уточнення шляхом наведення стосовно
кожного із цих випадків моменту, з якого участь
представника потерпілого є обов’язковою. Такий
підхід використовується авторкою в зазначених
пропозиціях, але лише стосовно окремих випадків (укладення угоди про примирення та невиконання такої угоди; укладення угоди про визнання
винуватості у провадженнях, де передбачена письмова згода потерпілого на її укладення; визнання
судом недоцільним дослідження доказів щодо тих
обставин, які ніким не оспорюються, під час судового розгляду).
Разом з тим, наведені зауваження стосуються
дискусійних положень монографії, не ставлять
під сумнів її високий рівень і не впливають на
загальну позитивну оцінку монографії.
Монографія «Правозахисна комунікація потерпілого у кримінальному провадженні України»,
підготовлена доцентом кафедри кримінального
процесу, детективної та оперативно-розшукової
діяльності Національного університету «Одеська
юридична академія», кандидатом юридичних
наук, доцентом І. В. Ракіповою, є актуальною
та заслуговує на позитивну оцінку. Їі матеріали
можуть бути використані для вдосконалення кримінального процесуального законодавства, а також
будуть корисними студентам, аспірантам юридичних закладів вищої освіти, науковим працівникам
і фахівцям у галузі кримінального процесу.

Біографія автора

С. О. Ковальчук

доктор юридичних наук, професор,
завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики
Івано-Франківського юридичного інституту
Національного університету «Одеська юридична академія»

Посилання

Авторка визначає кримінальну процесуальну активність потерпілого у кримінальному
провадженні як нормативно забезпечену діяльність (бездіяльність) потерпілого, що формується під впливом його комунікативної позиції
у кримінальному провадженні та залежить від
того, наскільки система галузевих комунікативних гарантій співвідноситься з наявними
комунікативними бар’єрами, а також детермінує набуття потерпілим відповідного процесуального статусу, отримання інформації про
кримінальне провадження, обмін інформацією
про стан кримінального провадження, вплив на
кримінальне провадження (стор. 46 і 336 монографії). Таке визначення викликає заперечення
в частині визнання нормативно забезпеченої
бездіяльності потерпілого його процесуальною активністю, оскільки бездіяльність являє
собою пасивну форму поведінки учасника кримінального провадження, в тому числі й потерпілого.
Опубліковано
2022-06-28