ПРАВА ЛЮДИНИ В ЦИФРОВУ ЕПОХУ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ

Д. О. Колодін; А. І. Веретільник

doi:10.32837/pyuv.v0i2.1020

Д. О. Колодін кандидат юридичних наук, доцент, декан факультету цивільної та господарської юстиції Національного університету «Одеська юридична академія»
А. І. Веретільник студентка ІІ курсу магістратури факультету цивільної та господарської юстиції Національного університету «Одеська юридична академія»

DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i2.1020

Ключові слова: права людини, право на забуття, право на мобільність інформації, персональні дані, штучний інтелект

Анотація

У статті досліджено стан захисту прав людини в мережі інтернет. Автори статті дійшли висновку щодо наявності проблеми співвідношення приватних і публічних інтересів у досліджуваній сфері. Зокрема, йдеться про необхідність захисту права на інформацію в мережі інтернет, з одного боку, та права на недоторканність приватного життя, з іншого боку. У статті, зокрема, проаналізовано Загальний регламент захисту даних ЄС, в якому зроблено спробу упорядкування використання персональних даних користувачів мережі інтернет на території Європейського союзу. Серед іншого, в регламенті захисту даних вперше використано концепцію «право на забуття». Право на забуття означає, що на вимогу суб’єкта оператор зобов’язаний без невиправданої затримки видалити персональні дані суб’єкта за наявності певних визначених регламентом підстав. Серед проблемних аспектів забезпечення і захисту прав у мережі інтернет автори статті називають також маніпулювання даними і використання персональних даних для таргетування реклами. При цьому, судова практика в цій сфері складається на користь приватних осіб, втім на законодавчому рівні чіткі норми, які б забороняли використовувати таргетування контенту в залежності від уподобань конкретного користувача мережі інтернет, поки що не запроваджені. Таргетування контенту також повязане з можливим поширенням ворожнечі, оскільки алгоритм платформи може формувати більш радикальний контент з метою утримання уваги користувача і виходячи з його уподобань. Зокрема, стрічка TikTok підлаштовується під особисті уподобання користувачів, щоб те, що їм подобається, зявлялося частіше. Простіше кажучи, «сигнал», який посилає штучний інтелект TikTok, постійно посилюється, що може призвести до радикалізації поглядів і думок. Наприклад, якщо користувач має консервативні погляди, з часом алгоритм може запропонувати йому більш радикальний контент. Автори статті роблять висновок, що проблема забезпечення захисту прав людини в мережі інтернет потребує свого вирішення як на національному, так і на міжнародному рівні. Зокрема, необхідно приняти низку нормативно-пра- вових актів, які б регламентували особливості викори- стання персональних даних в мережі інтернет, а також особливості функціонування інтернет-платформ, що запроваджують алгоритми з використанням штучного інтелекту.

Посилання

1. European Court of Justice. (May 13, 2014). Google Spain SL & Google Inc. v. AEPD & M.C. González.
2. European Parliament. (December 18, 2000). Charter of Fundamental Rights of The European Union (2000/C364/01). Official Journal of the European Communities, C364/3.
3. Leatherwood, E. (September 9, 2014). Why Google's Removal of News Links in the EU Is a Good Thing.
4. Shoor, E.A. (2014). Narrowing the right to be forgotten: why the European Union needs to amend the proposed data protection regulation. Brook. J. Int'l L., 39, 487. In https://ssrn.com/abstract=2410240 (access date: 21.01.2022)
5. Mason, R. (July 25, 2014). Right to be forgotten: Wikipedia chief enters internet censorship row. The Guardian. In
6. Harper, T., & Owen, J. (May 30, 2014). Google privacy law ‘means total rethink of basic freedoms’. The Independent.
7. Data Privacy Office LLC. (2022). General data protection regulations [UKR].
8. Deutsche Welle. (May 16, 2016). France fines Facebook over 'targeted advertising'.
9. Androschuk, G. (October 9, 2019). Court of Justice: Google has won the dispute over the right to forget.
10. European Court of Justice. (September 24, 2019). Google LLC v. CNIL.
11. Del Vigna, F. et al. (2017). Hate me, hate me not: Hate speech detection on Facebook. In Proceedings of the First Italian Conference on Cybersecurity (ITASEC17) (pp. 86-95).
12. O’Regan, C. (2018). Hate speech online: An (intractable) contemporary challenge? Current Legal Problems, 71(1), 403-429.
13. Facebook. (January 16, 2022). Community standards. Unacceptable content.
14. Alkiviadou, N. (2017). Regulating Hate Speech in the EU. In Online hate speech in the European Union: A discourse-analytic perspective, 6-10.
15. Alkiviadou, N. (2019). Hate speech on social media networks: towards a regulatory framework? Information & Communications Technology Law, 28(1), 19-35.
16. Shatalin, W. (June 30, 2017). The Bundestag has approved the Facebook law.
17. Willard, N.E. (2007). Cyber-safe kids, cybersavvy teens: Helping young people learn to use the Internet safely and responsibly. John Wiley & Sons.
18. Mathew, B., Dutt, R., Goyal, P., & Mukherjee, A. (2019, June). Spread of hate speech in online social media. In Proceedings of the 10th ACM Conference on Web Science (pp. 173-182).
19. UN. (September 28, 2018). Report of the Detailed Findings of the Independent International Fact-Finding Mission in Myanmar.
20. TSN News UA. (April 11, 2018). Facebook will block "hate speech" that promotes ethnic killings in Myanmar.
21. Whitten-Woodring, J., Kleinberg, M.S., Thawnghmung, A., & Thitsar, M.T. (2020). Poison if you don’t know how to use it: Facebook, democracy, and human rights in Myanmar. The International Journal of Press/Politics, 25(3), 407-425.
22. Fink, C. (2018). Dangerous speech, antiMuslim violence, and Facebook in Myanmar. Journal of International Affairs, 71(1.5), 43-52.
23. Lee, R. (2019). Extreme speech in Myanmar: The role of state media in the Rohingya forced migration crisis. International Journal of Communication, 13, 22.
24. Akinwotu, E. (October 7, 2021). Facebook’s role in Myanmar and Ethiopia under new scrutiny.
25. TikTok. (June 18, 2020). How TikTok recommends videos #ForYou.
26. Simpson, E., Hamann, A., & Semaan, B. (2022). How to Tame “Your” Algorithm: LGBTQ+ Users’ Domestication of TikTok. In Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction, 6(GROUP), 1-27.
27. Schellewald, A. (2021). On getting carried away by the TikTok algorithm. Paper presented at AoIR 2021: The 22nd Annual Conference of the Association of Internet Researchers. Virtual Event: AoIR.
28. Brownell, B. (May 29, 2019). Yuval Noah Harari and Fei-Fei Li on Artificial Intelligence: Four Questions that Impact All of Us.
29. Noyan, O. (January 13, 2022). Use of Google Analytics violates EU law, Austrian authority rules.
30. Human Rights Watch. (January 7, 2022). EU: Put Fundamental Rights at Top of Digital Regulation.
31. MediaSapiens. (November 11, 2021). Facebook and Instagram will ban ads targeting race, sexual orientation and religion.
32. Whitman, J.Q. (2003). The Two Western Cultures of Privacy: Dignity versus Liberty. Yale Law Journal, 113, 1151.
33. Mayes, T. (March 18, 2011). We have no right to be forgotten online. The Guardian.
34. Razmetaeva, Yu. (October 28-29, 2017). Leave me alone, or the right to be forgotten. Human rights: philosophical, theoretical, legal and political dimensions, 221-235.
35. Moore, B. (1998). Victims and Survivors: the Nazi Persecution of the Jews in the Netherlands 1940 – 1945. Oxford: Arnold
36. Deak, I. (2009). The Politics of Retribution in Europe. Princeton: Princeton University Press
37. Presser, J. (2010). Ashes in the wind: the destruction of Dutch Jewry. Londen: Souvenir Press
38. Griffioen, P., & Zeller, R. (n.d.). The Netherlands: the greatest number of Jewish victims in Western Europe.