ЗАСТОСУВАННЯ МИРОВОЇ УГОДИ У ПРОЦЕДУРІ БАНКРУТСТВА В УМОВАХ ОНОВЛЕНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Анотація
У статті проведено дослідження теоретичних підходів до застосування мирової угоди у процедурі банкрутства. Автор розглядає мирову угоду в процедурі банкрутства в умовах оновленого законодавства. Мету зазначеного дослідження досягнуто за допомогою авторського аналізу нормативних актів і звернення до відповідних наукових праць окремих фахівців. Визначено, що мирова угода є одним із засобів запобігання банкрутству боржника, відновлення його платоспроможності, врегулювання майнових розбіжностей із кредиторами. Мирова угода – це оптимальний засіб вирішення спору, з одного боку, спрямований на задоволення інтересів кожної сторони, тобто він захищає приватні інтереси, з іншого – зберігається суб’єкт господарювання, боржник продовжує свою діяльність, тобто мирова угода спрямована на захист публічного інтересу та задоволення інтересів держави. Визначено, що сутність мирової угоди полягає у припиненні провадження у справі про банкрутство шляхом визначення положень, спрямованих на врегулювання обов’язків неплатоспроможного боржника щодо погашення заборгованості його кредиторам будь-якими законними засобами. Проаналізовано норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо регулювання укладення мирової угоди та зазначено, що цей закон діє до 21 жовтня 2019 р. Надалі починає діяти Кодекс України з процедур банкрутства, який не містить норми щодо мирової угоди. Тобто нині можливість укладення мирової угоди залишається на підставі статей Господарського кодексу України і Господарського процесуального кодексу України, що зводить можливість її укладання нанівець через існування особливостей механізму укладання, прописаного у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Положення, які передбачає Кодекс України з процедур банкрутства, у процесі санації не можуть бути аналогом мирової угоди. Доведено, що відсутність положень, спрямованих на укладення мирової угоди, негативно позначаться на правах та інтересах як боржника, так і кредиторів. Пропонується доповнити Кодекс України з процедур банкрутства розділом, який міститиме норми щодо укладення мирової угоди у процесі банкрутства.
Посилання
2. Олевинский Э.Ю. Мировое соглашение. Черные дыры в российском законодательстве. 2002. № 3. С. 257-286. URL: http://www.k-press.ru/bh/2002/3/olevinsky/olevinsky.asp. (дата звернення: 05.06.2019).
3. Шапіро В.С., Сердюк В.І. Мирова угода: особливості та правове регулювання. Правова інформатика. 2015. № 2 (46). С. 67-72.
4. Господарський кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 436-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18–22. Ст. 144.
5. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05 квітня 2001 р. № 2341-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25–26. Ст. 131.
6. Ноур Т. Мирова угода у справі про банкрутство. Бібліотека Баланс. Банкрутство. 2005. № 11. С. 61-68.
7. Кравець Р. Банкрутство по новому. Адвокатська компанія «Кравець та партнери». URL: https://knpartners.com.ua/bankrutstvo-po-novomu/ (дата звернення: 05.06.2019).
8. Дутковський Б. Кодекс про банкрутство: що підписав президент І чому стати банкрутом – це ще не кінець фінансової історії. Mind. URL: https://mind.ua/openmind/20196137-kodeks-pro-bankrutstvo-shcho-pidpisav-prezident (дата звернення: 05.06.2019).
9. Господарський процесуальний кодекс України : Закон України від від 06 листопада 1991 р. № 1798-XII. Офіційний веб-портал Верховної Ради України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 (дата звернення: 05.06.2019).