ВПЛИВ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ ЯВИЩ НА ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ У КОНТЕКСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЙ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ

Анотація

У роботі характеризується один із розповсюдже-них в юридичній науці підходів, який визначає функ-цію як напрям дії чи впливу державно-правового явища. Зазначається, що більшість науковців, які досліджують функції, часто уникає дискусій щодо визначення змісту поняття «функція» і бере за основу науковий підхід, найбільш розповсюджений в юри-дичній науці. Констатується, що результат будь-якої наукової праці залежить від термінології, яка покла-дена в основу дослідження. Тому важливо, щоб приєд-нання автора до однієї із представлених в юридичній науці думок не аргументувалось лише тим, що цей науковий підхід чи концепція є найбільш розповсю-дженими в юридичній науці. Науковий підхід, згідно з яким функція визначається як напрям дії чи впли-ву державно-правового явища, має суттєві недоліки. По-перше, він не розглядає державу, право, держав-ний орган чи галузь права, які реалізують відповідні функції, як системне явище, де кожен елемент сис-теми приймає участь у реалізації загальних функ-цій шляхом виконання своїх внутрішніх системних функцій. По-друге, він зосереджує увагу на зовніш-ніх проявах системного явища й ігнорує: 1) його вну-трішні зв’язки; 2) вплив кожного із елементів системи на реалізацію функцій системи в цілому; 3) особливос-ті реалізації специфічних функцій окремими елемен-тами всередині системи. По-третє, науковий підхід, що аналізується у статті, має лише інтуїтивну основу і позбавлений науково-методологічного підґрунтя. Це призводить до того, що теоретичні напрацювання не-можливо перенести у практично-прикладну площину, тому знання про функцію сприймаються як міфічні (тобто як вигадка).