МІСЦЕ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВТЕЧІ З МІСЦЬ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ АБО З-ПІД ВАРТИ

  • В. М. Щербанюк
Ключові слова: місце вчинення злочину, втеча з місць позбавлення волі або з-під варти, установа виконання покарань, установа для попереднього ув’язнення, слідчий ізолятор

Анотація

У статті проаналізовано різноманітні точки зору вчених на поняття «місце вчинення злочину». Визна-чено основні місця вчинення втечі засуджених та осіб, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді триман-ня під вартою. Розглянуто такі місця здійснення втечі засудже-них та осіб, які перебувають під вартою, як устано-ви виконання покарань, установи для попереднього ув’язнення, приміщення та територія органів Націо-нальної поліції, приміщення та територія суду, куди особа доставлена для розгляду питання про продовжен-ня запобіжного заходу, автотранспорт, поїзди, контра-гентські об’єкти, лікувальні заклади тощо. Зазначаєть-ся, що з криміналістичної точки зору інформативним є встановлення конкретного місця втечі – ділянки місце-вості, що має свої межі і на якій безпосередньо були вчи-нені дії, спрямовані на реалізацію злочинного умислу.За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що найбільший відсоток втеч здійснюється з виправних колоній мінімального та середнього рівня безпеки, що, на думку автора, зумовлюється встанов-леним у вказаних установах режимом відбування пока-рання, а також можливістю перебування засуджених на дільницях соціальної реабілітації, які створюються лише у виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки.Доведено, що вибір місця втечі визначається спосо-бом та часом вчинення втечі, а також іншими обставина-ми, зокрема, відсутністю належного нагляду, недоліка-ми в наявній системі охорони, порою року, погодними умовами. Традиційно місцем вчинення втечі назива-ють житлову чи промислову зону, виробничі об’єкти, медичну частину, ділянки соціальної реабілітації.Підкреслюється, що під час розслідування вте-чі з місць позбавлення волі або з-під варти необхідно встановлювати не лише безпосереднє місце вчинення злочину, але й місце, де відбувалися дії, спрямовані на підготовку до вчинення злочину, де залишилися сліди злочину, місце приховання засобів і знарядь вчинення злочину та місце затримання злочинця. Вказане дозволяє отримати максимально повну об’єктивну ін-формацію про вчинений злочин, виявити та вилучити сліди злочину та багато в чому визначає хід подальшо-го розслідування.

Посилання

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 No 4651-VI URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
2. Родіонова Т.В. Місце вчинення злочину за кри-мінальним правом України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Держ. НДІ М-ва внутр. справ України. Київ, 2018. 247 с.
3. Грязева Н.В. Методика расследования побегов из мест лишения свободы : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Москва, 2014. 234 с.
4. Большой юридический словарь / под ред. А.Я. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских. Москва : Инфра-М, 1997. 790 с.
5. Музика А.А., Лащук Є.В. Предмет злочину: тео-ретичні основи пізнання : монографія. Київ : ПАЛИВО-ДА А. В., 2011. 192 с.
6. Акоев К.Л. Место совершения преступления и его уголовно-правовое значение : учебное пособие. Ставро-поль : Сервисшкола, 2000. 176 с.
7. Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти. Мего-Інфо – Юридичний портал No 1 : веб-сайт. URL : http://mego.info/матеріал/стаття-393-втеча-з-місця-позбавлення-волі-або-з-під-варти (дата звернення: 08.07.2019).
8. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 No 1129-IV URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15.
9. Про попереднє ув’язнення : Закон України від 30 черв. 1993 р. No 3352-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3352-12 (дата звернення: 07.07.2018).
10. Ямашкин А.С. Методика расследования побегов из мест лишения свободы : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Саранск, 2010. 256 с.
11. Пелецкий В.О. Обстановка совершения престу-пления как элемент криминалистической характери-стики самовольного оставления воинской части или места службы. Проблемы законности. 2011. С. 3–10.
Опубліковано
2020-01-31