АДМІНІСТРУВАННЯ РЕФОРМУВАННЯ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СПІВРОБІТНИЦТВА З НАТО

  • С. М. Мельник
Ключові слова: Україна, сектор безпеки і оборони, НАТО, суб’єкти військового управління, Збройні сили України, Міністерство оборони, оборонна інфраструктура, Служба безпеки України

Анотація

У статті запропоновано авторський варіант визначення категорії «адміністрування процесу реформування сектору безпеки і оборони» як системи взаємоузгоджених управлінсько-правових заходів, яких вживають вищі органи політичного керівництва держави, а також суб’єкти військового управління задля організаційного, кадрового, інформаційного, технологічного, матеріально-технічного забезпечення структурно-функціональних перетворень органів і служб, які входять до сектору безпеки і оборони держави.

Наведено перелік і розкрито сутність основних напрямів адміністрування реформи сектору безпеки і оборони України в аспекті розвитку і подальшого поглиблення відносин з НАТО. Зокрема, це: розбудова спроможностей оборонних інституцій України, комп’ютеризація структур управління, зв’язку, а також посилення спроможностей у галузі військового командування, створення узгодженої та ефективної системи логістичної підтримки з фокусом на поліпшення спроможностей України щодо управління системою постачання та стандартизації, посилення рівня кібербезпеки сектору безпеки і оборони, посилення енергетичної безпеки воєнної інфраструктури, впровадження ефективної системи медичної підтримки за Євроатлантичними стандартами, знешкодження саморобних вибухових пристроїв, боєприпасів, що не вибухнули, та їх розмінування, активізація наукової і освітньої діяльності в сфері оборони і національної безпеки, посилення спроможностей національних сил оборони України в галузі стратегічних комунікацій, підвищення потенціалу України у протидії гібридним війнам, реформа Служби безпеки України, надання підтримки з боку НАТО Державній службі України з надзвичайних ситуацій у розбудові спроможностей у галузі захисту цивільного населення.

Окремо акцентовано увагу на тому, що одним із найскладніших завдань адміністрування реформи сектору безпеки і оборони України у контексті поглиблення співпраці з НАТО є перехід Збройних сил України на стандарти НАТО, які називаються універсальною абревіатурою «STANAG» («Standardization Agreement»). Зазначено, що впровадження «STANAG» забезпечує планомірне нарощування рівня боєздатно-
сті частин і підрозділів Збройних сил України, сприяє підвищенню ефективності використання державних ресурсів у сфері оборони, удосконалює систему підготовки військових частин і підрозділів, що входять до складу багатонаціональних військових формувань, та зростанню авторитету України на міжнародному рівні.

Посилання

1. Про національну безпеку України : Закон України від 21.06.2018 р. № 2469-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 31. Ст. 241.
2. Головко В. Бухарестський саміт НАТО. Матеріали Інтернет-сайту «Цей  день  в  історії».
URL: https://www.jnsm.com.ua/h/0404Q/ (дата звернення: 29.01.2019).
3. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегічний оборонний бюлетень України» : Указ Президента України від 06.06.2016 р. № 240/216. Офіційне  інтернет-представництво  Президента України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/2402016-20137/ (дата звернення: 22.05.2019).
4. Спільна заява Комісії Україна–НАТО на рівні глав держав та урядів від 9 липня 2016. Варшава. Польща. Офіційний  веб-сайт  організації  північноатлантичного  договору. URL: https://www.nato.int/cps/en/natohq/official_texts_133173.htm?selectedLocale=uk (дата звернення: 29.01.2019).
5. Витримки з інтерв’ю Міністра оборони України «5 каналу» С. Полторака. «Комплексний пакет допомоги НАТО Україні – прорив у співпраці з альянсом». Інтернет-сайт “Defence-Express”. URL: https://defence-ua.com/index.php/home-page/2186-kompleksnyy-paket-dopomohy-nato-ukrayini-proryv-u-spivpratsi-z-alyansom (дата звернення: 29.01.2019).
6. Зубов О.Я., Крисанова С.В. Застосування інформаційно-технічних засобів для удосконалення роботи органів військового управління Збройних сил України в надзвичайних ситуаціях. Сучасні інформаційні технології  у  сфері  безпеки  та  оборони. Науково-практичний журнал. 2008. № 1. С. 16.
7. Орлов М.М. Про необхідність законодавчого затвердження норм інформаційного навантаження на посадових осіб органів державної влади та органів військового управління. Честь і закон. 2013. № 2. С. 21.
8. Пасіка С.П. Адміністративно-правове регулювання монетизації пільг військовослужбовців: зарубіжний досвід. Південноукраїнський  правничий  часопис. 2011. № 4. С. 208.
9. У Збройних силах сформовано єдиний орган управління медичним забезпеченням – Головне військово-медичне управління. Офіційний вебсайт  Міністерства  оборони  України. URL:
http://www.mil.gov.ua/news/2018/01/04/u-zbrojnih-silah-sformovano-edinij-organ-upravlinnya-medichnim-zabezpechennyam-golovne-vijskovo-medichne-upravlinnya/ (дата звернення: 31.05.2019).
10. Дробаха А. Ліпатов І., Гунбін К., Ліпатова С. Методика обґрунтування чисельності групи протидії негативному інформаційно-психологічному впливу на військовослужбовців Внутрішніх військ у складі управління територіального командування. Честь і закон. 2012. № 1 (40). С. 85.
11. Стримування гібридної війни: шанс для НАТО і ЄС працювати разом? Журнал  «НАТО-ревю».
URL: https://www.nato.int/docu/review/2014/Also-in-2014/Deterring-hybrid-warfare/UK/index.htm (дата звернення: 29.01.2019).
12. Сергей Мукосий «О внедрении стандартов НАТО». Інтернет-сайт Інформаційно-консалтингової компанії “DEFENSE EXPRESS”. URL: https://defence-ua.com/index.php/statti/296-sergej-mukosij-segodnya-ministerstvo-oborony-yavlyaetsya-lokomotivom-sredi-vsekh-organov-vlasti-po-vnedreniyu-standartov-nato (дата звернення: 25.05.2019).
13. Впровадження стандартів НАТО у Збройних силах: підсумки 2016-го. Ukrainian  Military  Pages. URL: https://www.ukrmilitary.com/2017/08/stanag.html (дата звернення: 29.01.2019).
Опубліковано
2019-11-28