ДО ПИТАННЯ ПРО КЛАСИФІКАЦІЙНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ

Анотація

Мета статті полягає у напрацюванні моделі класифікаційної характеристики юридичної відповідальності держави. У статті подається класифікаційна характеристика юридичної відповідальності держави. Наголошено, що види юридичної відповідальності держави, з одного боку, відображають загальнотеоретичні підходи до класифікації видів юридичної відповідальності як такої, а з іншого боку, виявляють специфіку саме держави як універсальної політико-правової організації суспільства. Зазначається, що відповідно до критичного аналізу вищенаведених класифікаційних підходів до осмислення такого правового феномена основними видами юридичної відповідальності держави слід визнати: за сферою прояву: позитивну та негативну відповідальність; залежно від правопорядку, в межах якого вона інституціалізується та проявляється: національну та міжнародну; за суб’єктом прояву (перед ким конкретно держава несе відповідальність): відповідальність перед особою, суспільством, іншими державами, нинішніми та прийдешніми поколіннями; за галуззю закріплення: конституційно-правову, міжнародно-правову, цивільно-правову відповідальність; залежно від наявності судової чи позасудової інстанції настання і визначення: судову та позасудову відповідальність; залежно від процесуально-правової забезпеченості: процесуально забезпечену та процесуально незабезпечену; залежно від нормативно-правового рівня фіксації: передбачені конституційними та/або законодавчими нормами; залежно від наявності чи відсутності власної вини: відповідальність власне держави (як цілісного апарату) та відповідальність держави за дії державних органів чи їх посадових осіб (субсидіарну). Зроблено висновок, що видове розмаїття юридичної відповідальності держави не є сталим, а відображає динаміку розвитку генерального інституту юридичної відповідальності, а також втілює тенденції юридизації суспільного життя, межі державного втручання у суспільні справи, диверсифікацію державних функцій та тенденції (і можливості) їх делегування на супранаціональний (міжнародний) чи субнаціональний (громадянського суспільства) рівні.