ТЕМПОРАЛЬНО-ПРОСТОРОВІ КООРДИНАТИ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ І ПРАВОТВОРЕННЯ (ПРАВОВА ОСВІЧЕНІСТЬ ГРОМАДЯН)

  • В. І. Сировацький
Ключові слова: державотворення, правова ідеологія, правотворення, правова культура, правове виховання, держава, суспільство, людина, громадянин, примус, філософія права

Анотація

У статті проведено філософсько-правовий аналіз темпорально-просторових координат державотворення і правотворення (правова освіченість громадян). Обґрунтовано, що дотримання встановлених законів громадянами, з одного боку, та державою щодо людини, із другого, є запорукою стабільності в державі. Завдяки цьому формується баланс, що допомагає утримувати державу на певному рівні у правовій системі показників, наближаючи або віддаляючи її від правової держави та громадянського суспільства. Отже, щоби громадяни дотримувалися законів, вони передусім повинні мати можливість ознайомитися з ними; по-друге, іноді людині необхідна консультація-роз’яснення для вчинення або уникнення здійснення певних дій (а вартість професійної консультації юриста не кожний може оплатити); людина має бути впевнена, що держава, через компетентні органи й уповноважених законом осіб, за необхідності, у найкоротші терміни відновить її порушене право та покарає порушників відповідно до закону. З’ясовано, що одним із завдань держави є гарантування дотримання прав і свобод людини. Кожний має право звернутися до компетентних органів за відновленням свого порушеного права. Проте, як відомо, простіше попередити певну подію, ніж ліквідовувати її негативні наслідки. Саме тому одним із пріоритетних напрямів роботи у правовій сфері є підвищення загального рівня правової освіченості громадян. Завдяки цьому чимало людей отримують правові знання, які допоможуть їм уникнути вчинення дій, що суперечать закону, та не допустити порушення особистих прав і свобод, а також знати правові механізми відновлення свого порушеного права. На основі проведеного аналізу доведено, що найбільш ефективним способом впливу на правову освіченість громадян є продумана системна діяльність держави у сфері державотворення та правотворення, яка дає змогу людині відчути себе цінною для держави, своєю поведінкою показати важливість цінностей громадянського суспільства та правової держави для себе.

Посилання

1. Оніщенко Н. Правова освіченість у контексті рівнів правової освіти. Віче. 2012. № 23. С. 35–37.
2. Іваній О. Правова освіта як засіб формування громадянського суспільства. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2016. № 22. С. 42–45.
3. Современная западная философия : словарь / сост. : В. Малахов, В.П. Филатов. Москва : Политиздат, 1991. 414 с.
4. Кравчук В. Поняття правового простору: філософсько-правова інтерпретація. Актуальні проблеми держави і права. 2014. Вип. 74. С. 26–31.
5. Демків Р. Правове регулювання як юридичне явище: окремі аспекти розуміння. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2015. Вип. 34. Т. 1. С. 19–23.
6. Дідич Т. Значення та роль держави в сфері правотворчої діяльності в сучасних умовах: постановка проблеми. Альманах права. 2012. Вип. 3. С. 156–160.
7. Тарахонич Т. Правова ідеологія як внутрішня детермінанта правового впливу. Jurnalul Juridic National: Teorie si Practica. 2016. Octombrie. С. 19–21.
8. Єгоров О. Правова культура: поняття, елементи та рівні. Правничий вісник Університету «КРОК». 2011. Вип. 9. С. 13–18.
9. Коваленко Н. Сутність взаємозв’язку правової культури та правового виховання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Правo». 2016. Вип. 38. Т. 1. С. 15–18.
Опубліковано
2020-03-16