ДО ПИТАННЯ ПРО ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ СУБСИДІАРНИХ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Анотація

Сутність субсидіарного зобов’язання визначається обов’язками основного та додаткового боржника, спрямованими на задоволення вимог кредитора. Додатковий боржник зобов’язаний виконати тільки ті зобов’язання, які не були виконані основним боржником. Стаття присвячена дослідженню підстав виникнення субсидіарних цивільно-правових зобов’язань. Автором проаналізовано положення чинного вітчизняного законодавства та теоретичні розробки з даного питання. Субсидіарні зобов’язання виникають на підставі договору або закону. Водночас у законі або договорі має бути вказано на існування саме субсидіарного зобов’язання. Акцентовано увагу, що для виникнення субсидіарного зобов’язання необхідна наявність конкретного правовідношення, у якому є кредитор, основний боржник і додатковий боржник. Відповідно до положень статті 619 Цивільного кодексу України, для виникнення субсидіарного зобов’язання необхідна наявність таких підстав: виникнення відносин між основним і додатковим боржниками; виникнення відносин між кредитором і основним боржником; невиконання чи неналежне виконання зобов’язання основним боржником. Принцип свободи договору надає сторонам можливість укладати договори, у яких можна передбачити субсидіарну множинність. Обґрунтовано, що в субсидіарних зобов’язаннях, які виникають на підставі договору, важливу роль відіграє волевиявлення суб’єктів (кредитора, основного та додаткового боржників), яке реалізується шляхом укладення договору (договорів). У договірних відносинах між сторонами субсидіарного зобов’язання визначаються умови, за яких додатковий боржник буде залучатись до виконання зобов’язань, їхній обсяг, а також наслідки для сторін субсидіарного зобов’язання в разі виконання зобов’язання додатковим боржником. Зроблено висновок, що за своєю природою договір між кредитором і боржником є умовним, оскільки залучення додаткового боржника до виконання зобов’язання залежить від поведінки основного боржника. Що стосується субсидіарних зобов’язань, які виникають на підставі закону, то відносини суб’єктів один з одним регулюються імперативними приписами закону. Обов’язок додаткового боржника виконати вимогу кредитора виникає на підставі чітко визначених законом юридичних фактів.