ІНСТИТУТ КОНСТИТУЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ ЗА ВИКЛЮЧНИМИ ОБСТАВИНАМИ В КОНТЕКСТІ ПРИНЦИПУ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА

  • Т. А. Цувіна
Ключові слова: перегляд справи за виключними обставинами, конституційна скарга, верховенство права, право на справедливий судовий розгляд

Анотація

У статті аналізуються проблемні питання, які виникають під час перегляду судових рішень за виключними обставинами з підстав встановлення Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи їхнього окремого положення, застосованого (не застосованого) судом під час вирішення справи, якщо рішення суду ще не виконане (пункт 1 частини 3 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України).

На основі аналізу практики Верховного Суду робиться висновок щодо відсутності єдності підходів у застосуванні відповідного виду перегляду в різних видах судочинства. Обґрунтовується необхідність можливості перегляду судових рішень за виключними обставинами в разі визнання судових рішень неконституційним за наслідками розгляду конституційної скарги, незважаючи на законодавче положення про відсутність ретроспективної дії рішень Конституційного Суду України, адже протилежний підхід робить судовий захист прав осіб ілюзорним і суперечить міжнародним стандартам справедливості правосуддя відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, що є невід’ємною складовою частиною принципу верховенства права в демократичному суспільстві. Робиться висновок про іманентний зв’язок між розглядом конституційної скарги особи та подальшим переглядом справи за виключними обставинами, що дозволяє реалізувати її право на судовий захист повною мірою.

Автором наводяться аргументи проти вузького тлумачення сфери застосування пункту 1 частини 3 статті 423 Цивільного процесуального кодексу України як такої, що застосовується виключно до рішень про присудження, яке трапляється у практиці національних судів. Натомість обґрунтовується необхідність поширення відповідної норми і на рішення за позовами про визнання та перетворювальними позовами, адже вузький підхід до тлумачення сфери застосування відповідної норми призводить до необґрунтованого звуження прав учасників справи.

Посилання

1. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2019 р. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86173768.
2. Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 8 серпня 2019 р. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 83565750.
3. Постанова Касаційного господарського суду від 20 червня 2019 р. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 82599567.
4. Курс цивільного процесу / за заг. ред. проф. В.В. Комарова. Харків : Право, 2011. 1351 с.
5. Brumarescu v. Romania, № 28342/95, par. 61, 28 October 1999. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{"itemid": ["001-58337"]}.
6. Ryabykh v. Russia, № 52854/99, par. 51. URL: http://www.echr.ru/documents/doc/new/003.htm.
Опубліковано
2020-03-16