ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАХИСТУ ПРИРОДНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ: СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
Анотація
Стаття присвячена аналізу особливостей правового регулювання захисту природних прав людини через виокремлення внутрішньодержавного та міжнародно-правового регулювання. Охарактеризовано правове регулювання правозахисних відносин, визначено перспективи вдосконалення українського законодавства у сфері захисту природних прав людини. Досліджено основні міжнародно-правові та внутрішньодержавні нормативно-правові акти, що регулюють особливості захисту природних прав людини. Проаналізовано проблемні питання, пов’язані з необхідністю захисту природних прав людини у сучасних умовах. З’ясовано особливості правозахисних відносин, що полягають у виникненні на підставі права людини на захист, передбачають юридичний зв’язок сторін, забезпечені можливістю державного примусу. Особливості правового регулювання захисту природних прав розкрито через особливості суспільних відносин, у межах яких воно здійснюється; закономірностей, що характеризують правове регулювання.
Мова йде про набуття людиною права на правовий захист її природних прав як юридично можливого і гарантованого варіанту поведінки за наявності перешкод їх реалізації та закріплення та покладення юридичних обов’язків, у т.ч. і застосування заходів державного вплив за порушення захисту природних прав людини. З огляду на це виокремлено етапи регулювання впливу на поведінку суб’єктів: міжнародне та внутрішньодержавне визнання права на правовий захист; визначення правового захисту; визначення підстав виникнення, зміни і припинення правозахисних відносин.
Особлива увага приділена з’ясуванню форм впливу міжнародних правозахисних норм, що регулюють природні права людини, та принципів їх впливу на внутрішньодержавне право. В якості основних міжнародно-правових актів регулювання правозахисної діяльності досліджено Статут ООН, Загальну декларацію прав і свобод людини та міжнародний білль про права людини. З’ясовано значення конвенцій ООН, актів регіональних, міжнародних організацій. Виокремлено особливості внутрішньодержавного правового регулювання захисту природних прав людини.
Посилання
2. Гриб В.В. Правовые основы правозащитной деятельности на международном и федеральном уровне. Журнал Юридическая наука и практика: Вестник Нижегородской академии МВД России. 2018. Вып. 4(44). С. 48–52.
3. Антонович М.М. Співвідношення міжнародних та внутрішньодержавних механізмів забезпечення прав людини. Наукові записки. НаУКМА. Том 10. Київ, 2000.
4. Слюсар К. Закріплення поколінь прав людини в міжнародних документах. Підприємство господарство право. Теорія держави і права. 12/2017. С. 234–238.
5. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом. Харків : Консум, 2000. 592 с.
6. Філософія прав людини / За редакцією Штефана Госепата та Георга Ломанна. Київ : Ніка-Центр, 2012. С. 286, 295.
7. Шпакович O.М. Вплив актів міжнародних організацій на внутрішні порядки держав-членів. Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 101 (Частина І), 2011. С. 105–109.
8. Статут ООН (1945 р.). URL : http://www.un.org.ua/images/UN_Charter_Ukrainian.pdf.
9. Фаткуллин Ф.Н. Проблемы теории государства и права : курс лекций. Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1987. 334 с.
10. Забайло А.И. К вопросу о правовом статусе Всеобщей декларации прав человека и ее влиянии на правотворческий и правоприменительный процессы. Журнал международного права и международных отношений. 2008. № 4. С. 67–69.
11. Ревина Е.В. Правозащитные отношения: теоретико-правовые аспекты : дис. ... канд. юрид. наук. Саранск, 2008.
12. Право международных организаций : учебник / Под ред. И.П. Блищенко, А.Х. Абашидзе. Москва : РУДН, 2013. 489 с.
13. Хаустова М.Г. Міжнародні стандарти в контексті євроінтеграційних процесів в Україні. Вісник національної академії правових наук України. № 2(89). 2017. С. 43–51.
14. Радь В.М. Щодо питання місця права на захист у системі прав людини. Євроатлантична інтеграція України: свідомий вибір моделі безпеки : зб. наук. ст. за матеріалами ІІІ Харків. міжнар.-прав. читань, присвяч. пам’яті проф. М.В. Яновського і В.С. Семенова, м. Харків, 3 листоп. 2017 р. : у 2 ч. Харків, 2017. Ч. 2. С. 238–242.
