ЗНАЧЕННЯ АКТІВ ЛОКАЛЬНОЇ НОРМОТВОРЧОСТІ В РЕГУЛЮВАННІ ПРАЦІ
Анотація
Стаття містить аналіз сутності актів локальної нормотворчості та їхнього впливу на правове регулювання праці. Автор розглядає концепції та підходи до локальної нормотворчості в доктрині трудового права. Стаття містить авторську концепцію значення локальної нор-мотворчості, яка сформована на підставі аналізу правових актів і результатів наукових досліджень. У статті зазначено, що до сфери локальної нормотворчості віднесено лише певні сторони трудових відносин, які відображають їхню специфіку на конкретному підприємстві (наприклад, встановлення правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка робіт тощо). Локальні правові норми мають нормативний характер. Вони являють собою веління уповноваженого органу управління, спільні рішення роботодавця та профспілкового комітету, волевиявлення трудового колективу. Ці норми, закріплені в зазначених документах, є результатом відповідної правової спеціаліза-ції, встановлюються з метою конкретизації та деталізації, урахування своєрідності конкретних відносин. Особлива увага приділена правовій природі правил внутрішнього трудового розпорядку, технічних правил та інструкцій. Автор формулює своє бачення значення актів ло-кальної нормотворчості в регулюванні праці у трьох основних аспектах. По-перше, це прояв принципу демократичності трудових відносин, відповідно до якого потреби й інтереси працівника безпосередньо вплива-ють на нормативний зміст трудових відносин. По-друге, це засіб виховання правової культури працівника і роботодавця, а також їхньої взаємної відповідальності у трудоправових відносинах. По-третє, це реалізація вимоги правової визначеності, відповідно до якої суб’єктам трудових відносин має бути надана можливість легкого доступу до правових приписів, що визначають вимоги до їхньої поведінки, а також можливість використати локально-правові норми для захисту своїх прав та інтересів за необхідності.
Посилання
2. Таль Л.С. Очерки промышленного рабочего права. Москва : Московское научное издательство, 1918. 225 с.
3. Баптин М.И. Сущность права (современное нормативное правопонимание на грани двух веков). Саратов : СГАП, 2001. 416 с.
4. Иванов В.В. Общие вопросы теории договора : монография. Москва : Эдиториал УРСС, 2000. 160 с.
5. Марченко М.М. Источники права : учебное пособие. Москва : ТК «Велби» ; изд-во «Проспект», 2005. 760 с.
6. Про колективні договори та угоди : Закон України No 3356 від 1 липня 1993 р. Відомості Верховної Ради України. 1993. No 36. Ст. 361.
7. Баева С.С. Коллективный договор как самостоятельный правовой институт : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. Санкт-Петербург, 2006. 171 с.
8. Архипова Б.А. Коллективный договор на пред-приятии : монография. Москва : Знание, 1975. 32 с.
9. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. No 322–VIII. Відомості Верховної Ради УРСР. 1971. Додаток до No 50. Ст. 375.
10. Левиант Ф.М. Нормативные акты, регулирующие труд рабочих и служащих. Ленинград : ЛГУ, 1960. 136 с.