ЗМІСТ КОНТРОЛЮ В АГРОПРОМИСЛОВІЙ СФЕРІ ТА МОЖЛИВОСТІ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ

  • С. В. Дегтярьова
Ключові слова: контроль

Анотація

У статті на основі аналізу норм чинного законодавства України та наукових поглядів учених розглянуто зміст контролю в агропромисловій сфері й визначено можливості його вдосконалення. Обґрун-товано, що на законодавчому рівні дуже важливо визначити допустимі форми контролю в агропромисло-вому комплексі з урахуванням особливого значення та широти останнього, а також забезпечити непорушність під час їх реалізації принципу законності й свободи підприємницької діяльності в агропромисловій сфе-рі. Наголошено, що контрольні повноваження в агропромисловому комплексі реалізуються не центра-лізовано. Так, Міністерство аграрної політики та продовольства України є лише одним із суб’єктів кон-трольної діяльності. Державний технічний нагляд здійснюється щодо технічних засобів для агропромис-лового комплексу, які належать юридичним і фізичним особам або вони виконують послуги щодо їх ремонту, переобладнання й реалізації. З’ясовано, що контроль в агропромисловій сфері – це заснована на положеннях Конституції та іншого законодавства України чітко спрямована, систематична, поліаспектна діяльність уповноважених органів державної влади, спрямована на забезпечення законності, безпечності й високого рів-ня користі агропромислового комплексу держави шля-хом реалізації спеціального інструментарію методів, засобів і заходів державо-владного впливу. Визначені напрями реформування в агропромисловій галузі по-лягають у такому: а) оптимізації нормативно-правової бази, положення якої регулюють контроль в агропро-мисловому комплексі. Остання потребує структури-зації та уніфікації. Найбільш доцільно було б видати єдиний законодавчий документ, який би закріплював зміст контролю в агропромисловій сфері, чітко визна-чав його межі, а також установлював суб’єктний склад такого контролю, його компетенцію та особливості взаємодії; б) систематизації також підлягає група ор-ганів виконавчої влади, на яких покладено контроль в агропромисловій сфері. Так, ужиті заходи щодо опти-мізації державного апарату призвели до розгалуження контрольної компетенції в агропромисловій галузі та розподілення повноважень між великою кількістю ор-ганів влади.

Посилання

1. Коломоєць Т.О. Адміністративне право Укра-їни. Академічний курс : підручник. Київ : Юрінком Інтер, 2011. 475 с.2. Коломоєць Т.О. Адміністративне право Укра-їни : словник термінів / за заг. ред. Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова ; Держ. вищ. навч. закл. «Запорізьк. нац. ун-т». Київ : Ін Юре, 2014. 520 с.3. Ломакіна І.Ю. Державне регулювання сіль-ського господарства в Україні (адміністративно-правовий аспект) : автореферат / Національний уні-верситет біоресурсів і природокористування України. Київ, 2012. 19 с.4. Іванова Г. Щодо адміністративно-правової ха-рактеристики агропромислового комплексу України. Підприємництво, господарство і право. 2018. No 11. С. 86–91.5. Про затвердження Положення про Міністер-ство аграрної політики та продовольства України : Постанова від 25.11.2015 No 1119. Офіційний вісник України. 2016. No 2. Ст. 68.6. Про систему інженерно-технічного забезпе-чення агропромислового комплексу України : Закон України від 05.10.2006 No 229-V. Відомості Верховної Ради України. 2006. No 47. Ст. 1522.7. Про Державну службу України з питань геоде-зії, картографії та кадастру : Постанова від 14.01.2015 No 15. Офіційний вісник України. 2015. No 79. Ст. 164.8. Про оптимізацію системи центральних орга-нів виконавчої влади : Постанова від 10.09.2014 No 442. Офіційний вісник України. 2014. No 74. Ст. 2105.9. Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продук-тів та захисту споживачів : Постанова від 02.09.2015 No 667. Офіційний вісник України. 2015. No 73. Ст. 44.
10. Литовченко В.С. Суб’єкти державного контро-лю в агропромисловому комплексі України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2016. С. 122–126.
Опубліковано
2020-04-13