ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМ І МЕТОДІВ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИЗ ІНШИМИ ПРАВООХОРОННИМИ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВИ

  • В. М. Єднак
Ключові слова: форми

Анотація

У статті на основі опрацювання наукових поглядів учених і норм чинного законодавства України визна-чено шляхи вдосконалення форм і методів взаємодії прокуратури України з іншими правоохоронними ор-ганами держави. Доведено, що відповідна взаємодія сьогодні має низку прогалин як на законодавчому, так і практичному рівнях, що негативно позначаєть-ся на якості й дієвості означеної спільної діяльності прокуратури з іншими правоохоронними органами. Визначено, що координація в контексті діяльності органів прокуратури є особливим різновидом їхньої взаємодії з іншими суб’єктами правоохоронної ді-яльності, насамперед правоохоронними органами, оскільки через координаційні заходи реалізується значна частина позапроцесуальної співпраці дослі-джуваних суб’єктів. Саме в межах координаційної діяльності вони виробляють і погоджують спіль-ні дії щодо протидії злочинності та інших важли-вих питань. Наголошено, що важливим моментом удосконалення й розвитку форм і методів взаємодії органів прокуратури України з іншими правоохорон-ними органами держави є вироблення системи оці-нювання їхньої ефективності та дієвості. Зроблено висновок, що взаємодія є важливою засадою належ-ної реалізації прокуратурою свого функціонального призначення як правоохоронного органу, адже вона є не знеособленою інституцією, а структурною ланкою національної правоохоронної системи, тому частина завдань, функцій і повноважень прокуратури перед-бачає її активну взаємодію з іншими правоохоронни-ми органами задля забезпечення більш ефективного досягнення цілей правоохоронної діяльності. Ана-ліз нормативно-правового підґрунтя цієї взаємодії та наукових поглядів на її проблематику свідчать про те, що вона (взаємодія) сьогодні має низку про-галин як на законодавчому, так і практичному рів-нях, що негативно позначається на якості й дієвості означеної взаємодії. Запропоновані в дослідженні кроки мають на меті вдосконалити форми й методи досліджуваної взаємодії та, відповідно, підвищити її ефективність і результативність.

Посилання

1. Баганець О. Провальні реформи. Юридичний вісник України. URL: https://yvu.com.ua/provalni-reformy.2. Про прокуратуру : Закон України від 14.10.2014 No 1697-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18.3. Чумак В.В. Взаємодія та координація між суб’єктами охорони державного кордону. Право і без-пека. 2011. No 2. С. 161–165.4. Собко Ю.В. Сутність та особливості правоохо-ронної діяльності як об’єкта координаційного впливу. Право і безпека. 2009. No 5. С. 112–115.5. Заброда Д.Г. Розмежування категорій «взає-модія» та «координація» у галузі боротьби з корупці-єю: теоретичний вимір. Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. 2005. No 4. С. 233–239.6. Про координацію діяльності правоохорон-них органів по боротьбі із злочинністю та корупцією : Cпільний наказ Генерального прокурора України та керівників правоохоронних органів від 26.04.2012 No 43/375/166/353/284/241/290/236. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0043900-12.7. Про координацію діяльності правоохорон-них органів у сфері протидії злочинності та корупції : Наказ ГПУ від 16.01.2013 No 1/1гн. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0001900-13.8. Віхров О.П., Віхрова І.О. Теорія держави і права : курс лекцій : навчальний посібник. Чернігів : Десна Поліграф, 2015. 304 с. URL: https://pidruchniki.com/84576/pravo/pravoviy_nigilizm.9. Оцінка ситуації в Україні (жовтень 2019) / Со-ціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine). URL: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/ocenka_situacii_v_strane_19-22_oktyabrya_2019_goda.html?fbclid=IwAR0KBBcbg8LyuEJM12ABN4A_wtFkmLYAwVRqLOSRxfQCtLbOWYru4TgsK0I.10. Рівень довіри до суспільних інститу-тів та електоральні орієнтації громадян України / Центр Разумкова. URL: http://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/riven-doviry-do-suspilnykh-instytutiv-ta-elektoralni-oriientatsii-gromadian-ukrainy-2.
11. Пал Л. Аналіз політики / пер. з англ. Іван Дзюб. Київ : Основи, 1999. 422 с.
Опубліковано
2020-04-13