СИСТЕМА СУБ’ЄКТІВ ЗАХИСТУ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
Ключові слова:
національна безпека України, критична інфраструктура, захист критичної інфраструктури, об’єкти критичної інфраструктури, система суб’єктів захисту критичної інфраструктури, координація і взаємодія суб’єктів захисту критичної інфраструктури, системологія, системи і підсистеми в праві, підсистема безпосереднього забезпечення захисту критичної інфраструктури, підсистема опосередкованого забезпечення захисту критичної інфраструктури
Анотація
Питання щодо системи суб’єктів захисту об’єк-тів критичної інфраструктури має не тільки власно наукове, а й суттєве прикладне значення. Особливо воно актуалізується на етапі обговорення проекту Закону України «Про критичну інфраструктуру та її захист». Автор статті насамперед звертається до мето-дології науки, до концепції системи та системології. Це наочно демонструє, що суб’єкти захисту критич-ної інфраструктури мають усі ознаки системності. Дослідник демонструє взаємозв’язок цієї системи з системою національної, міжнародної та глобальної безпеки. У той же час аналіз наукових джерел свід-чить про те, що правові експерти вважають за краще вивчати окремі фрагменти цієї системи, а не її ціліс-ний стан. Це призводить до того, що на практиці коор-динація та взаємодія партнерів є складною. Порів-няльний аналіз законопроекту з ключовими законами України у сфері безпеки показує, що ці документи в ряді позицій не узгоджуються між собою. У зв’язку з цим автор представляє власну класифікацію, в якій предмети розподіляються за такими критеріями, як: сфера, галузь та сектор об’єктів; рівні управлін-ня; категорії критичності об’єктів; форма власності на об’єкти; режим захисту; функціональне призна-чення. Нововведення полягає в тому, що в системі предметів за функціональною ознакою розрізняють дві підсистеми. Перша з них об’єднує структури, які безпосередньо захищають критичну інфраструкту-ру. Друга – охоплює ті сутності, які опосередковано забезпечують захист таких об’єктів. Кожна з підсис-тем містить власні категорії сутностей, автор яких визначає юридичні характеристики у статті. Дослід-ник формулює висновок, що лише системний підхід до розуміння суб’єктів критичної інфраструктури на практиці ефективно виконуватиме завдання забез-печення національної безпеки.
Посилання
1. Теленик С.С. Завдання і повноваження Служ-би безпеки України як суб’єкта захисту критичної інф-раструктури. Юридичний бюлетень. 2019. Вип. 7. Ч. 2. С. 155–163.2. Єрменчук О.П. Приватний сектор як важ-ливий суб’єкт захисту критичної інфраструктури. Науковий вісник дніпропетровського держ. ун-ту внутр. справ. 2019. No 1. С. 62–66.3. Берлач Г.В. Наукові підходи до системи суб’єк-тів адміністративно-правового регулювання суб’єк-тів природних монополій у сфері електричної енергії України. Правова позиція 2018. No 2 (21). С. 13–18.4. Косенко Ю.І., Носов П.С. Механізму іденти-фікації та трансформації «знань» суб’єкта критичної інфраструктури. Інформаційні технології в освіті, на-уці та виробництві. 2013. Вип. 3 (4). С. 99–104.5. Соснін О.В. Проблеми державного управлін-ня системою національних інформаційних ресурсів з наукового потенціалу в Україні : [моногр.]. Київ : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. 572 с.6. Костенко Г.Ф.Теоретичні аспекти стра-тегії національної безпеки : навчальний по-сібник. Київ : ЗАТ Видавничий дім «ДЕМІД», 2002. 144 с.7. Нижник Н.Р., Ситник Г.П., Білоус В.Т. На-ціональна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку) : навчальний посібник для вищих навчальних закладів / Українська Академія держ. управління при Президентові України; Акаде-мія держ. податкової служби України. Київ : Преса України, 2000. С. 19–40.8. Данільян О.Г., Дзьобань О.П., Панов М.І. Наці-ональна безпека України: структура та напрямки реалі-зації: Навчальний посібник. Харків : Фоліо, 2002. 285 с.9. Ліпкан В.А. Управління системою національ-ної безпеки України / Володимир Анатолійович Ліп-кан. Київ : КНТ, 2006. 68 с.10. Ліпкан В.А. Національна безпека України у світлі теорії самоорганізації. Держава і право. 2002. No 16. С. 142–148.11. Василькова В.В. Порядок и хаос в развитии социальных систем (Синергетика и теория социальной самоорганизации). Серия мир культуры истории и фи-лософии. Санкт-Петербург : Лань, 1999. 480 с.12. Ліпкан В.А. Безпекознавство : навчальний посібник. Київ, 2003. С. 39–56.13. Пригожин И. От существующего к возникаю-щему: Время и сложность в физических науках / Пер. с англ. / Под ред., с предисл. И послеслов. Ю.Л. Климон-товича. Изд. 2-е, доп. Москва : Едиториал УРСС, 2002. 288 с.
14. Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. Москва : Прогресс-Тра-диция, 2002. 496 с.15. Чернавский Д. С.Синергетика и информация. Москва : Наука, 2001. 244 с.16. Бірюков Д.С. Захист критичної інфраструкту-ри: проблеми та перспективи впровадження в Україні / Д. С. Бірюков, С. І. Кондратов. Київ : НІСД, 2012. 96 с.17. Державно-приватне партнерство у сфері кібербезпеки: міжнародний досвід та можливості для України : аналіт. доповідь / за заг. ред. Д. Дубова. Київ : НІМД, 2018. 84 с.18. Зелена книга з питань захисту критичної інф-раструктури в Україні: збірник матеріалів міжнарод-них експертних нарад. URL: http://old2.niss.gov.ua/articles/2213/.19. Суходоля О.М. Захист критичної інфраструк-тури: сучасні виклики та пріоритетні завдання сектору безпеки. Науковий часопис Академії національної без-пеки. No 1–2 (13–14). 2017. С. 30–80.20. Суходоля О.М. Захист критичної інфраструк-тури в умовах гібридної війни: проблеми та пріоритети державної політики України. Стратегічні пріорите-ти. 2016. No 3. С. 62–76. 21. Суходоля О.М. Законодавче забезпечення та механізми управління у сфері енергетичної безпеки України. Стратегічні пріоритети. 2019. No 2 (50). С. 13–26. 22. Кондратов С.І. Про забезпечення координації дій, взаємодії та обміну інформацією при створенні державної системи захисту критичної інфраструктури. Київ : НІСД. 30 с.23. Developing Th e Critical Infrastructure Protection System in Ukraine : monograph / [S. Kondratov, D. Bobro, V. Horbulin et al.] ; general editor O. Sukhodolia. Kyiv : NISS, 2017. 184 p.24. Проект Закону України «Про критич-ну інфраструктуру та її захист» від 27.06.2019 No 10328. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65996.25. Великий тлумачний словник сучасної укра-їнської мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. 1440 с. 26. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный ана-лиз. Київ : МАУП, 2003. 368 с. 27. Богуцький П.П. Про використання системно-го підходу в осягненні цілісності системи права. Право України. 2015. No 6. С. 157–164.28. Ганьба Б. Системний підхід та його застосу-вання в дослідженні державно-правових явищ. Право України. 2000. No 3. С. 41–44.29. Ганьба Б. Системний підхід у державно-право-вих дослідженнях. Вісник Львівського університету. Серія Юридична. Львів, 2000. Вип. 35. С. 59–66.30. Галюк Р.Б. Системний підхід до правових явищ. Науковий вісник Херсонського державного уні-верситету. Вип. 6-1. Т.1. 2014. С. 16–19.31. Заморська Л.І. Системний підхід у досліджен-нях правової реальності. Вісник південного регіональ-ного центру Національної академії правових наук України. 2016. No 7. С. 38–44. 32. Зіменко О.В. Система права та правова систе-ма: поняття та особливості співвідношення. Вісник За-порізького нац. ун-ту. 2011. No 4. С. 27–34.33. Кельман М.С. Методологія сучасного правоз-навства: становлення та основні напрями розвитку : дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01. Львів : Льв. держ. ун-т внутр. справ, 2013. 445 с.
34. Ліпкан В. А. Системний підхід до побудови еталонної моделі системи забезпечення національної безпеки. Науковий вісник Національної академії вну-трішніх справ України. 2002. No 2. С. 19–24.35. Ліпкан В.А. Синергетичний і гомеостатичний підходи до системи національної безпеки. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ Украї-ни. 2003. No 2. С. 104–111.36. Ліпкан В.А. Міждисциплінарний підхід до формування націобезпекознавства. Право України. 2005. No 1. С. 94–99.37. Скакун О.Ф. Право і правова система у їх спів-відношенні. Правова держава: щорічник наукових праць Ін-ту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ, 2005. Вип. 16. С. 30–34.38. Теленик С.С. Служба безпеки України як суб’єкт державної системи захисту критичної інфра-структури. Право України. 2019. No 3. С. 260–286.39. Концепція створення державної системи за-хисту критичної інфраструктури: затверджено розпо-рядженням Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. No 1009-р. Урядовий кур’єр від 10.01.2018. No 5. 40. Проблеми забезпечення взаємодії при реагуванні на інциденти та кризи комплексного характеру на об’єк-тах критичної інфраструктури: Аналіт. записка НІСД від 07.09.2018. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/nacionalna-bezpeka/problemi-zabezpechennya-vzaemodii-pri-reaguvanni-na-incidenti-ta.41. Кодекс цивільного захисту України від 2 жовт-ня 2012 р. (редакція від 01.01.2020). Відомості Верхов-ної Ради України, 2013, No 34-35, ст. 458. 42. Про національну безпеку України: Закон України від 21 червня 2018 р. Голос України від 07.07.2018. No 122.43. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 5 жовтня 2018 р. (редакція від 08.07.2018). Голос України від 08.11.2017. No 208.44. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 26 березня 2003 р. (редакція від 04.11.2018. Відомості Верховної Ради України, 2003, No 25, ст. 180.45. Про фізичний захист ядерних установок, ядер-них матеріалів, радіоактивних відходів, інших дже-рел іонізуючого випромінювання: Закон України від 19 жовтня 2000 р. (Редакція від 28.12.2015). Відомо-сті Верховної Ради України, 2001, No 1, ст. 1.46. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16 березня 2000 р.(редакція від 28.12.2015). Відомості Верховної Ради України, 2000, No 23, ст. 176.47. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12 травня 2015 р. (редакція від 26.05.2018). Відомості Верховної Ради України, 2015, No 28, ст. 250.48. Конституція України від 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України від 23.07.1996 р. , No 30, ст. 141.49. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 5 березня 1998 р. (редакція від 11.01.2019). Голос України від 03.04.1998.50. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. (редакція від 12.07.2018). Відомості Верховної Ради України, 1994, No 16, ст. 93. 51. Діордіца І.В. Кібербезпекова політика Украї-ни: стан та пріоритетні напрями реалізації : моногра-фія. Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2018. 548 с.52. Ліпкан В.А. Правові засади розвитку ін-формаційного суспільства в Україні : [монографія] / В.А. Ліпкан, І.М. Сопілко, В.О. Кір’ян / за заг. ред. В.А. Ліпкана. Київ : ФОП О.С. Ліпкан, 2015. 664 с.
53. Сопілко І.М. Органи державної влади як суб’єкти правовідносин щодо отримання інформації. Малий і середній бізнес (право, держава, економіка). 2009. No 3–4. С. 144–145.54. Топчій О.В. Адміністративно-правове забез-печення інформаційної безпеки неповнолітніх в Укра-їні: сучасний стан і тенденції реалізації : монографія. Ужгород, 2019. 512 с.55. Топчій О.В. Компетенції центрального органу виконавчої влади у сфері освіти та науки щодо забез-печення інформаційної безпеки неповнолітніх. Право і суспільство. No 4. Дніпро, 2018. С. 141–147.
56. Топчій О.В. Суб’єкти забезпечення інфор-маційної безпеки неповнолітніх у парадигмі адміні-стративного права. Вчені записки Таврійського на-ціонального університету імені В. І. Вернадського. Серія «Юридичні науки». No 6. Том 29 (68). Київ, 2018. С. 94–99.
14. Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. Москва : Прогресс-Тра-диция, 2002. 496 с.15. Чернавский Д. С.Синергетика и информация. Москва : Наука, 2001. 244 с.16. Бірюков Д.С. Захист критичної інфраструкту-ри: проблеми та перспективи впровадження в Україні / Д. С. Бірюков, С. І. Кондратов. Київ : НІСД, 2012. 96 с.17. Державно-приватне партнерство у сфері кібербезпеки: міжнародний досвід та можливості для України : аналіт. доповідь / за заг. ред. Д. Дубова. Київ : НІМД, 2018. 84 с.18. Зелена книга з питань захисту критичної інф-раструктури в Україні: збірник матеріалів міжнарод-них експертних нарад. URL: http://old2.niss.gov.ua/articles/2213/.19. Суходоля О.М. Захист критичної інфраструк-тури: сучасні виклики та пріоритетні завдання сектору безпеки. Науковий часопис Академії національної без-пеки. No 1–2 (13–14). 2017. С. 30–80.20. Суходоля О.М. Захист критичної інфраструк-тури в умовах гібридної війни: проблеми та пріоритети державної політики України. Стратегічні пріорите-ти. 2016. No 3. С. 62–76. 21. Суходоля О.М. Законодавче забезпечення та механізми управління у сфері енергетичної безпеки України. Стратегічні пріоритети. 2019. No 2 (50). С. 13–26. 22. Кондратов С.І. Про забезпечення координації дій, взаємодії та обміну інформацією при створенні державної системи захисту критичної інфраструктури. Київ : НІСД. 30 с.23. Developing Th e Critical Infrastructure Protection System in Ukraine : monograph / [S. Kondratov, D. Bobro, V. Horbulin et al.] ; general editor O. Sukhodolia. Kyiv : NISS, 2017. 184 p.24. Проект Закону України «Про критич-ну інфраструктуру та її захист» від 27.06.2019 No 10328. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65996.25. Великий тлумачний словник сучасної укра-їнської мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. 1440 с. 26. Сурмин Ю.П. Теория систем и системный ана-лиз. Київ : МАУП, 2003. 368 с. 27. Богуцький П.П. Про використання системно-го підходу в осягненні цілісності системи права. Право України. 2015. No 6. С. 157–164.28. Ганьба Б. Системний підхід та його застосу-вання в дослідженні державно-правових явищ. Право України. 2000. No 3. С. 41–44.29. Ганьба Б. Системний підхід у державно-право-вих дослідженнях. Вісник Львівського університету. Серія Юридична. Львів, 2000. Вип. 35. С. 59–66.30. Галюк Р.Б. Системний підхід до правових явищ. Науковий вісник Херсонського державного уні-верситету. Вип. 6-1. Т.1. 2014. С. 16–19.31. Заморська Л.І. Системний підхід у досліджен-нях правової реальності. Вісник південного регіональ-ного центру Національної академії правових наук України. 2016. No 7. С. 38–44. 32. Зіменко О.В. Система права та правова систе-ма: поняття та особливості співвідношення. Вісник За-порізького нац. ун-ту. 2011. No 4. С. 27–34.33. Кельман М.С. Методологія сучасного правоз-навства: становлення та основні напрями розвитку : дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01. Львів : Льв. держ. ун-т внутр. справ, 2013. 445 с.
34. Ліпкан В. А. Системний підхід до побудови еталонної моделі системи забезпечення національної безпеки. Науковий вісник Національної академії вну-трішніх справ України. 2002. No 2. С. 19–24.35. Ліпкан В.А. Синергетичний і гомеостатичний підходи до системи національної безпеки. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ Украї-ни. 2003. No 2. С. 104–111.36. Ліпкан В.А. Міждисциплінарний підхід до формування націобезпекознавства. Право України. 2005. No 1. С. 94–99.37. Скакун О.Ф. Право і правова система у їх спів-відношенні. Правова держава: щорічник наукових праць Ін-ту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ, 2005. Вип. 16. С. 30–34.38. Теленик С.С. Служба безпеки України як суб’єкт державної системи захисту критичної інфра-структури. Право України. 2019. No 3. С. 260–286.39. Концепція створення державної системи за-хисту критичної інфраструктури: затверджено розпо-рядженням Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. No 1009-р. Урядовий кур’єр від 10.01.2018. No 5. 40. Проблеми забезпечення взаємодії при реагуванні на інциденти та кризи комплексного характеру на об’єк-тах критичної інфраструктури: Аналіт. записка НІСД від 07.09.2018. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/nacionalna-bezpeka/problemi-zabezpechennya-vzaemodii-pri-reaguvanni-na-incidenti-ta.41. Кодекс цивільного захисту України від 2 жовт-ня 2012 р. (редакція від 01.01.2020). Відомості Верхов-ної Ради України, 2013, No 34-35, ст. 458. 42. Про національну безпеку України: Закон України від 21 червня 2018 р. Голос України від 07.07.2018. No 122.43. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України від 5 жовтня 2018 р. (редакція від 08.07.2018). Голос України від 08.11.2017. No 208.44. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 26 березня 2003 р. (редакція від 04.11.2018. Відомості Верховної Ради України, 2003, No 25, ст. 180.45. Про фізичний захист ядерних установок, ядер-них матеріалів, радіоактивних відходів, інших дже-рел іонізуючого випромінювання: Закон України від 19 жовтня 2000 р. (Редакція від 28.12.2015). Відомо-сті Верховної Ради України, 2001, No 1, ст. 1.46. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16 березня 2000 р.(редакція від 28.12.2015). Відомості Верховної Ради України, 2000, No 23, ст. 176.47. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12 травня 2015 р. (редакція від 26.05.2018). Відомості Верховної Ради України, 2015, No 28, ст. 250.48. Конституція України від 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України від 23.07.1996 р. , No 30, ст. 141.49. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 5 березня 1998 р. (редакція від 11.01.2019). Голос України від 03.04.1998.50. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. (редакція від 12.07.2018). Відомості Верховної Ради України, 1994, No 16, ст. 93. 51. Діордіца І.В. Кібербезпекова політика Украї-ни: стан та пріоритетні напрями реалізації : моногра-фія. Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2018. 548 с.52. Ліпкан В.А. Правові засади розвитку ін-формаційного суспільства в Україні : [монографія] / В.А. Ліпкан, І.М. Сопілко, В.О. Кір’ян / за заг. ред. В.А. Ліпкана. Київ : ФОП О.С. Ліпкан, 2015. 664 с.
53. Сопілко І.М. Органи державної влади як суб’єкти правовідносин щодо отримання інформації. Малий і середній бізнес (право, держава, економіка). 2009. No 3–4. С. 144–145.54. Топчій О.В. Адміністративно-правове забез-печення інформаційної безпеки неповнолітніх в Укра-їні: сучасний стан і тенденції реалізації : монографія. Ужгород, 2019. 512 с.55. Топчій О.В. Компетенції центрального органу виконавчої влади у сфері освіти та науки щодо забез-печення інформаційної безпеки неповнолітніх. Право і суспільство. No 4. Дніпро, 2018. С. 141–147.
56. Топчій О.В. Суб’єкти забезпечення інфор-маційної безпеки неповнолітніх у парадигмі адміні-стративного права. Вчені записки Таврійського на-ціонального університету імені В. І. Вернадського. Серія «Юридичні науки». No 6. Том 29 (68). Київ, 2018. С. 94–99.
Опубліковано
2020-04-21
Розділ
Статті
