Сучасний стан та перспективи розвитку правового регулювання використання допоміжних репродуктивних технологій

  • Л. Ю. Бельо
Ключові слова: репродуктивні права, репродуктивне здоров'я, допоміжні репродуктивні технології, безпліддя, сурогатне материнство

Анотація

У статті розглядається проблема правового регулювання застосування допоміжних репродуктивних технологій. Проаналізовано праці науковців із даної теми, а також досліджено законодавство, без чого повне розуміння даної теми було б неможливим.

В умовах демографічної кризи гостро постає питання допомоги у випадку безплідного шлюбу. Стан народжуваності та демографічні процеси вимагають нових розробок, із чим успішно справляється галузь медицини, однак потребують уваги правові аспекти застосування програм допоміжних репродуктивних технологій. Репродуктивні права є частиною природних прав, які повинні бути врегульованими та забезпеченими нормативно. Допоміжні репродуктивні технології є одним із вагомих досягнень людства та дієвим механізмом вирішення проблеми безплідності. За допомогою застосування ДРТ вирішується так зване «соціальне безпліддя», що викликане не медичними показниками, а відсутністю партнера.

ДРТ на практиці випереджає формування правової бази в цій галузі. Чинні нормативно-правові акти в Україні стосовно допоміжних репродуктивних технологій загалом спрямовані на закріплення права на застосування ДРТ та регулювання медичної сторони даного питання, залишаючи юридичний аспект без належної уваги.

Проблема охорони репродуктивного здоров'я та репродуктивних прав людини й громадянина, включно із правом на використання ДРТ, являє собою найважливіший напрям державної політики, і саме на державу покладено обов'язок її належного юридичного забезпечення.

Правова база ДРТ потребує подальшого розвитку та вдосконалення. Особи, що потребують медичних послуг у спеціалізованих установах, які втілюють методи ДРТ, мають знати актуальний стан українського законодавства в цій галузі, яке б мало беззаперечний характер та чіткий механізм його правового беззастережного застосування.

Посилання

1. Юзько О.М. Стан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікуванні безпліддя в Україні. Жіночий лікар. 2015. № 5. С. 17-20.
2. Юзько О.М. Використання допоміжних репродуктивних технологій при лікуванні безпліддя в Україні. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінеко-логів України. 2014. Вип. 1-2. С. 321-323.
3. Гнеушева Е.Б. Некоторые проблемы правового регулирования применения искусственных методов репродукции. Вестник Бурятского государственного университета. 2014. № 2. С. 285-289.
4. Пугач Д.О. Сучасний стан правового регулювання допоміжних репродуктивних технологій. Прикарпатський юридичний вісник. 2015. № 3(9). С. 26-29.
5. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ Відомості Верховної Ради України 2003. №№ 40-44. Ст. 356.
6. Наказ МОЗ України 09.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні». Офіційний вісник України. 2013 р. № 82. Ст. 3064.
7. Гладушняк О.О. Правове регулювання сурогатного материнства: сучасний стан та перспективи розвитку. Вісник ОНУ ім. Мечникова. Правознавство. 2014. № 1(22). С. 37-45.
8. Головащук А.П. Правове регулювання допоміжних репродуктивних технологій. Часопис Київського університету права. 2013. № 2. С.189-191.
9. Закон України від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я». Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1993. № 4. Ст. 19.
Опубліковано
2020-09-02