До питання про розмежування цивільних і господарських договорів і його вплив на інші види договорів
Анотація
Статтю присвячено традиційній проблемі розмежування цивільного та господарсько-правового договору і можливому впливу такого розмежування на розуміння місця інших видів договорів із погляду низки універсальних критеріїв.
Пропонується всі майнові договори поділити на три види - ординарний, споживчий і господарський. Враховуючи, що всі три види є цивільно-правовими у своїй основі, але споживчий і господарський договори відрізняються як між собою, так і щодо базового цивільного договору, запропоновано присвоїти йому типологічне найменування «ординарний» на противагу іншим двом, котрі мають свої особливості.
Як риса, яка є універсальною для всіх запропонованих видів, висувається їх майновий характер і визначається, що він є родовим. Іншою спільною рисою всіх майнових договорів є їхня цивільно-правова основа. Отже, всі означені договори є насамперед цивільно-правовими. Згідно з авторською класифікацією із застосуванням запропонованих критеріїв до цивільно-правових належать ординарний і споживчий договір, що існують як понятя одного порядку з господарським договором. Підтримується думка науковців, які стверджують, що господарський договір є також різновидом цивільно-правового договору, але має додаткову господарсько-правову специфіку.
Специфіка господарського договору вбачається автору у господарській діяльності й одночасно у її суб'єктах, для яких така діяльність є єдиною можливою.
Для розмежування ординарних і споживчих договорів, за авторським твердженням, неможливо обійтися без критерію предмету договору, а саме стандартизованого чи індивідуального товару або послуги. Також для споживчих договорів відзначається дисбаланс у правах і обов'язках сторін, що створює достатньо підстав, щоб розглядати такі договори як самостійне явище одного класифікаційного порядку з ординарним і господарським договорами.
Аналізується можливий вплив такої класифікації на місце трудового й адміністративного договору. Встановлено, що останній залежно від наявності чи відсутності майнового характеру може виступати як самостійне родове поняття або бути ознакою майнового договору.
Посилання
2. Ільченко Г. Співвідношення понять «Цивільний договір» та «Господарський договір». Підприємництво, господарство і право. 2017. № 2. С. 20-23
3. Цивільний кодекс України 16 січня 2003 р. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 435-15/print.
4. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. № 1023-ХІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/print.
5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-ІУ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/435-15/print.
6. Мельниченко Р.В. Обмеження договірної свободи сторін у цивільному праві України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2015. № 30. Ч. 1. С. 140-144.
7. Гудима М.М. До питання про поняття предмета цивільного договору. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2013.
Вип. 23. Ч. І. Т. 1. С. 182-186.
8. Кісель В.Й. Еволюція сутності цивільно-правового договору. Південноукраїнський правничий часопис. 2015. № 4. С. 69-74.
9. Гаврилішин А.П., Ошурко С.М. Загальні положення про господарські договори в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія право. 2014. Вип. 24. Т. 2. С. 144-147.
10. Малишко В.М., Бородін Є.В. Поняття господарського договору: доктринальний аспект. Юридичний вісник. 2014. № 2 (31). С. 115-118.
11. Апаров А., Онищенко О. Юридична природа поняття господарського договору: Огляд наукових і нормативних підходів. Господарське право і процес. 2016. № 10. С. 42-46.