Категоризація злочинів як основа диференціації кримінальної відповідальності
Анотація
У статті досліджується проблема зовнішнього відображення в тексті кримінального закону категоризації злочинів, а також зв'язок категоризації злочинів із диференціацією кримінальної відповідальності.
У світлі реформування КК України питання позначення та розташування категорій злочинів набуває особливої актуальності. Ключовою ідеєю нашого дослідження в цій частині є обґрунтування необхідності позначення категорій злочинів від більш небезпечних до найменш небезпечних, тобто від категорії 1 до категорії n (залежно від їх кількості). Цей підхід успішно застосовується у кримінальному праві інших держав та рекомендується ООН. Основними його перевагами є відображення того, що найбільша цінність, яка охороняється, - життя людини, і ця цінність - на першому місці; а найвищий ступінь суспільної небезпечності -це посягання на життя, і саме він теж на першому місці. Побічно така нумерація може бути проілюстрована через модель «трикутника», що наочно демонструє кількість кримінальних правопорушень конкретної категорії. Адже загальновідомо, що найбільш небезпечних злочинів менше, ніж злочинів невеликої тяжкості.
Найбільш небезпечна категорія злочинів є очевидною, загальновизнаною у правовій державі, якою є Україна. Тож життя людини є найвищою соціальною цінністю. Найнебезпечніші злочини завжди спрямовані на умисне заподіяння смерті людині. Тому цілком справедливо закріпити їх «на вершині піраміди» злочинів під номером 1.
Також ми послідовно відстоюємо позицію про те, що категоризація злочинів не є засобом диференціації кримінальної відповідальності. Належно оцінюючи важливість категоризації, ми, втім, вважаємо, що вона виконує скоріше технічну функцію, як наскрізний кримінально-правовий інститут, який водночас відіграє важливе значення для використання інших засобів диференціації кримінальної відповідальності.
Таким чином, висновками проведеного дослідження є заперечення можливості класифікації злочинів виступати засобом диференціації кримінальної відповідальності. Також у статті доведено необхідність здійснення класифікації злочинів таким чином, щоб найбільш небезпечні злочини належали до категорії 1, а наступні категорії розміщувалися залежно від зменшення ступеню суспільної небезпеки до категорії n (де n - кількість категорій).
Посилання
2. Кримінальний кодекс штату Делавер. Глава 42. Delaware.gov : веб-сайт. URL : https://delcode.delaware. gov/title11/c042/.
3. Международная классификация преступлений для статистических целей. Управление Организации Обьединенных Наций по наркотиках и преступности. Вена, 2015. 157 с.
4. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву : монография. Київ : Вища шк. 1980. 216 с.
5. Навроцький В.О. Диференціація кримінальної відповідальності: забаганка законодавця чи необхідність. «Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення» матеріали Міжнародного симпозіуму 11-12 вересня 2009 року. Львів : ЛьвДУВС, 2009. С. 100-103
6. Павлик Л.В. Поняття та види засобів диференціації кримінальної відповідальності. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2013. Вип. 1. С. 313-325.
7. Павлик Л.В. Диференціація кримінальної відповідальності за злочинні посягання у сфері економіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 12.00.08. Львів : ЛьвДУВС, 2013. 22 с.
8. Чупрова О.Н. Дифференциация ответственности в уголовном праве стран континентальной Европы и России: Компаративистский аспект : автореф. дис. ... канд. : 12.00.08. Волгоград, 2008. 25 с.
9. Кругликов Л.Л., Васильевский А.В. Дифференциация ответственности в уголовном праве. Санкт-Петербург : Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. 300 с.
10. Рогова Е.В. Учение о дифференциации уголовной ответственности : дис. докт. юр. наук : 12.00.08. Москва, 2014. 596 с.
11. Кротов С.Е. Дифференциация уголовной ответственности в зависимости от категоризации преступлений, квалифицирующих признаков и обстоятельств отягчающих наказание : автореф. дис. ... канд. юр. наук : 12.00.08. Москва, 2005. 24 с.
12. Огнерубов Н.А. Цель наказания в контексте критериев дифференциации уголовной ответственности. Вестник ВГУ. Серия: Право. 2019. № 1. С. 258-265.
13. Кулева Л.О. Категоризация преступлений как средство дифференциации уголовной ответственности в Общей и Особенной частях УК РФ : дис. ... канд. юр. наук : 12.00.08. Ярославль, 2019. 244 с.
14. Рогова Е.В. Дифференциация уголовной ответственности. Российский следователь. 2014. № 21.
С. 30-32.
15. Рогова Е.В. Уголовно-политические основы дифференциации уголовной ответственности. Безопасность бизнеса. 2017. № 5. С. 53-58.