Особливості методики розслідування злочинів, що вчиняються у кредитно-банківській сфері

Анотація

У науковій статті проаналізовано механізм вчинення злочинів, передбачених ст. 191 та 364 КК України у кредитно-банківській сфері. Авторами висвітлено конкретні фінансові операції, визначено основні «суб'єкти схеми» й описано алгоритм їх дій, а також проаналізовано бухгалтерські записи, якими забезпечувався рух коштів. Було детально описано весь механізм руху коштів і роз'яснено їх специфіку.

На основі здійсненого дослідження авторами запропоновано перелік первинних документів, що можуть стати основою в розслідуванні протиправних дії, а також доказами у справі. Перелічені документи є підтвердженням фінансово-господарських операцій, якими були завдані збитки. Зазначено, що перелік такої документації не є універсальним для всіх випадків вчинення злочинів у банківській сфері, а повинен бути сформований індивідуально в кожній конкретній ситуації.

На основі здійсненого дослідження авторами також запропоновано проєкт переліку питань, на які повинен відповісти експерт при проведенні судово-економічної експертизи. Зазначений запропонований перелік містить основні питання, що можуть бути поставлені експерту. Зазначено, що перелік таких питань не є статичним і вичерпним, а повинен бути сформований індивідуально залежно від конкретних обставин вчинення злочину, слідчих ситуацій та основних версій. Цей перелік має виключно рекомендаційний характер.

Запропоновано за дату, на яку слідчий або прокурор просить експерта встановити та розрахувати збитки, завдані вкладникам та іншим кредиторам банку, визначати дату не раніше встановлення товарознавчою експертизою ринкової вартості зазначеної групи активів із відображенням знецінення в бухгалтерському обліку або дату не раніше відображення негативного результату від ліквідації активу (кредитної заборгованості).