До питання помилкового визначення предмету відання на досудовому розслідуванні

М. С. Городецька

doi:10.32837/pyuv.v0i2(31).588

М. С. Городецька

DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).588

Ключові слова: підслідність, предмет відання, досудове розслідування, допустимість доказу, слідчий, належний суб'єкт розслідування

Анотація

У статті розглянуто випадки помилкового визначення предмету відання на досудовому розслідуванні. Наведено приклади конкуренції підслідності та проблеми її вирішення на досудовому розслідуванні. Зазначено, що внаслідок помилкового визначення підслідності може бути застосована кримінальна процесуальна відповідальність у вигляді визнання здобутих доказів недопустимими. У статті наголошено, що внаслідок визнання доказів недопустимими відповідальність несуть не лише органи кримінального провадження. Тягар цієї відповідальності покладається на учасників кримінального процесу, які відстоюють власний інтерес і які не повинні страждати через помилки державних органів.

У статті зазначено, що дотримання підслідності є умовою забезпечення такого основоположного права учасників, як доступ до суду у частині забезпечення кваліфікованого суб'єкта провадження.

Автор погоджується із можливістю застосування судового контролю щодо визначення підслідності під час досудового розслідування. Оскарження до слідчого судді створить умови для втручання незалежного суб'єкта, котрий розгляне підстави для застосування правил підслідності. Проте зазначається, що сторона захисту може умисно не заявляти про порушену підслідність на досудовому розслідуванні, щоб «приберегти» цей аргумент для судового розгляду, де, скориставшись ним, досягти визнання доказів недопустимими і таким чином звести нанівець обвинувальну діяльність.

Зроблено висновок, що можна запровадити судовий контроль стосовно визначення підслідності, але із зауваженням того, що у разі, якщо учасники не скористалися можливістю оскаржити підслідність під час досудового розслідування, під час судового розгляду питання законно визначеної підслідності під сумнів не ставиться й оскарженню не підлягає. У такому разі питання про допустимість доказів на цій підставі не розглядається. Таким чином, учасники кримінального провадження будуть позбавлені спокуси використовувати аргумент неправильно визначеної підслідності під час судового розгляду для визнання усіх здобутих доказів недопустимими.

Посилання

1. ГПУ і НАБУ по-різному тлумачать Кримінально-процесуальний кодекс. 11.03.2016. URL: http://www.pravda.com.ua/news/2016/03/11/ 7101696/. (дата звернення 11.07.2019).
2. Более 70 коррупционных дел на грани развала из-за конкуренции между правоохранителями и пиара. 19.05.2017. URL: https://censor.net.ua/news/440550/ bolee_70_korruptsionnyh_del_na_grani_razvala_izza_ konkurentsii_mejdu_pravoohranitelyami_i_piara_ holodnitskiyi (дата звернення 11.07.2019).
3. Ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2017 р. у справі № 323/665/17, провадження № 1-кп/333/370/17. URL: http://reyestr. court.gov.ua/Review/67311497 (дата звернення 11.08.2019).
4. Ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 31 липня 2017 р. у справі № 323/665/17, провадження № 11-кп/778/1310/17. URL: http://reyestr.court.gov. ua/Review/68097315# (дата звернення 11.08.2019).
5. Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 1138/0/1— 16 від 26 серпня 2016 р. URL: http://sc.gov.ua/uploads/ tinymce/files//Лист%20Заступнику%20Генераль-ного% 20прокурора% 20України% 20Холодницько-му%20 Н.І.^. (дата звернення 11.08.2019).
6. Погорецький М.А., Волкотруб С.Г. Удосконалення кримінального процесуального законодавства України щодо підслідності органів досудового розслідування. Вісник кримінального судочинства. 2017. № 1. С. 71-80.
7. Татаров О. Ваші докази недопустимі або чому розслідування може стати незаконним. Ліга.игї. 16.11.2018. URL: https://blog.liga.net/user/otatarov/ article/31640. (дата звернення 11.07.2019).