Презумпція правомірності рішень платника податків у практиці адміністративних судів

Є. М. Смичок

doi:10.32837/pyuv.v0i3(32).603

Є. М. Смичок https://orcid.org/0000-0001-7040-6223

DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i3(32).603

Ключові слова: презумпція, презумпція правомірності рішень платника податків, судова доктрина, судова практика, принципи податкового законодавства

Анотація

Статтю присвячено детальному аналізу правової природи презумпції правомірності рішень платника податків як одного з вихідних положень податкового законодавства, змістовні аспекти якого розвивалися в межах судової практики. Так, автором було сконцентровано увагу на специфічних рисах презумпції правомірності рішень платників податків. Відповідні риси встановлюються на основі дослідження, серед іншого, практики Європейського суду з прав людини та Європейської комісії за демократію через право (Венеціанська комісія). Як дослідницьке завдання автором визначено специфіку взаємозв'язків судової доктрини презумпції правомірності рішень платника податків з іншими судовими доктринами, а саме: доктриною ділової мети, доктриною добросовісності платника податків тощо. Проведено розмежування судової доктрини презумпції правомірності рішень платника податків від доктрини добросовісності платника податків. Зазначено, що презумпція правомірності рішень покликана забезпечити правову визначеність у податковому правозастосуванні, саме тоді, коли закон передбачає неоднозначне трактування прав і обов'язків учасників податкових відносин. У статті проаналізовано актуальну судову практику, у рамках якої сформовано основні концептуальні вимоги даного презумптивного положення податкового законодавства. Встановлено, що суди розглядають презумпцію правомірності рішень платника податків як спеціальне правило, яке встановлює вимогу, відповідно до якої суб'єкти правозастосування повинні трактувати всі нормативно обумовлені сумніви на користь платника податків. Підкреслюється, що саме презумпція правомірності рішень перебуває в нерозривній єдності з вимогами принципу правової визначеності. Сам принцип правової визначеності є елементом принципу верховенства права. Саме дане вихідне положення забезпечує прогно-зованість правозастосовної практики. Принцип-пре-зумпція правомірності рішення платника податків є специфічним інструментом (техніко-юридичний прийом), який дозволяє забезпечити реалізацію інтересів платника податків у разі фактичної невизначеності алгоритмів правозастосування.

Посилання

1. Бабаев В.К. Презумпции в советском праве. Горький : Горьковская высшая школа МВД СССР, 1974. 124 с.
2. Большой юридический словарь / под ред. А.Я. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских. Москва : Игфра, 1997. 790 с.
3. Вєдєрніков Ю.А., Папірна А.В. Теорія держави і права : навчальний посібник. Київ : Знання, 2008. 333 с.
4. Грошевой Ю.М. Теоретические проблемы формирования убеждений судьи в советском уголовном судопроизводстве : дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.08. Харьков, 1975. 403 с.
5. Іванський А.Й. Роль юридичних презумпцій у регулюванні відносин фінансово-правової відповідальності. Актуальні проблеми держави і права. 2008. Вип. 42. С. 221-228. URL: http://www.apdp.in.ua/v42/40.pdf.
6. Кухарєв О.Є. Застосування правових презумпцій у механізмі правового регулювання спадкових відносин. Вісник Національної академії правових наук України. 2017. № 1 (88). С. 140-151. URL: http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/2142/zastosuvannya_pravovih_prezumpciy_u_meha.pdf?sequence=2&isAllowed=y.
7. Новий тлумачний словник української мови : у 3-х т. / уклад. : В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. Київ : Аконіт, 2008. Т. 2. 928 с.
8. Податковий кодекс України, у ред. від 1 липня 2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text (дата звернення: 08.08.2020).
9. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 6 червня 2018 р. (справа № 804/7948/16). URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/74894233 (дата звернення: 11.08.2020).
10. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 7 вересня 2018 р. (справа № 826/18755/15). URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76381181 (дата звернення: 11.08.2020).
11. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 р. (справа № 802/1154/17-а). URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/85613226 (дата звернення: 11.08.2020).
12. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 р. (справа № 280/411/19). URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 85902311 (дата звернення: 15.08.2020).
13. Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2020 р. (справа № 820/11382/15). URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87363996 (дата звернення: 15.08.2020).
14. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України № 3477-IV від 2 грудня 2012 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text.
15. Рішення ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_858#Text (дата звернення: 20.08.2020).
16. Слюсар А.М. Щодо питання юридичних фікцій у трудовому праві. Право та інновації. 2016. № 1 (13). С. 30-34. URL: https://ndipzir.org.ua/wp-content/uploads/2016/05/Sliusar13.pdf.