Інформаційне правопорушення як підстава адміністративної відповідальності
Анотація
Більшість дослідників інформаційного права розглядають інформаційне правопорушення, а не інформаційний проступок. Якщо досліджувати порушення інформаційно-правових норм загалом, логічним є застосування саме категорії «інформаційне правопорушення», бо вона охоплює всі правопорушення, що є інформаційними за змістом і за формою. Таке розширене поняття інформаційного правопорушення охоплює і злочини, і проступки у сфері обігу інформації. Потрібно зауважити, що «інформаційний проступок» - поняття збірне, складається із проступків у сфері обігу інформації в різних галузях права: адміністративній, цивільній, трудовій, фінансовій, податковій, кримінальній та інших.
Якщо розглядати інформаційні правопорушення, за які передбачається адміністративна відповідальність, то потрібно конкретизувати їх саме за видовою ознакою, тобто вживати термін «адміністративно-інформаційні правопорушення (проступки)». Під адміністративно-інформаційним правопорушення (проступком) потрібно розуміти протиправну, суспільно шкідливу, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, що може завдати або завдає шкоди та посягає на врегульовані законами суспільні відносини у сфері обігу (одержання, використання, поширення та зберігання) інформації, за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне законодавство стосовно регулювання інформаційних відносин є недосконалим і потребує цілої низки змін та доповнень, що впорядкувало б правову реґламентацію інформаційних відносин, порушення яких призводить до адміністративної відповідальності. Складовими частинами цього процесу мають бути: внесення в Кодекс України про адміністративні правопорушення визначення таких понять, як «адміністративна відповідальність» та «інформаційний проступок»; у чинних статтях потрібно більш конкретно виписати, хто, за яку чи стосовно якої інформації може бути протягнений до адміністративної відповідальності; також потрібно постійно, відповідно до змін у соціальній, економічній, політичних сферах, вносити зміни та додавати нові склади адміністративно-інформаційних проступків із метою охорони державних та суспільних інтересів.
Посилання
2. Савченко Ю.І. Система адміністративно-правового регулювання інформаційної діяльності суб'єктів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства. Право і суспільство. 2017. № 3. Ч. 2. С.138-141.
3. Юридична відповідальність за правопорушення в інформаційній сфері та основи інформаційної деліктології : монографія / І.В. Арістова та ін. ; за заг. ред. К.І. Бєлякова. Київ : КВІЦ, 2019. 344 с.
4. Адміністративне право. Загальна частина : навчальний посібник / С.М. Алфьоров та ін. Луганськ : Центр навчальної літератури, 2011. 216 с. URL: https://pidru4niki.com/19310227/pravo/administrativna_vidpovidalnist.
5. Адміністративне право України. Повний курс : підручник / В.В. Галунько та ін. Херсон : Олді-Плюс, 2018. 446 с.
6. Адміністративна відповідальність: характеристика та накладення адміністративних стягнень. URL: https://ru.osvita.ua/vnz/reports/law/9769/.
7. Кирилюк А.В. Поняття та види інформаційних правопорушень. Часопис цивілістики. 20і7. Вип. 26. С. 51-55.
8. Максименко Ю.Є. Інформаційні правопорушення: поняття та ознаки. GOAL. 2014. URL: http://goal-int.org/informacijni-pravoporushennya-ponyattya-ta-oznaki/.
9. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон України. Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. 1984. Дод. до № 50. Ст. 1122.
10. Тихомиров О.О., Тугарова О.К. Юридична відповідальність за правопорушення в інформаційній сфері : навчальний посібник. Київ : Нац. акад. СБУ, 2015. 172 с.
11. Волкова А.О. Особливості юридичної відповідальності за правопорушення в інформаційній сфері. Правова інформатика. 2014. № 1 (14). С. 72-80.