Проведення огляду облікового запису користувача в соціальній мережі під час досудового розслідування кримінального провадження

Ключові слова: огляд, електронний документ, доказ, обліковий запис користувача соціальної мережі, електронне листування, Інтернет

Анотація

Інтернет забезпечує швидке зберігання та поширення великої кількості інформації між користувачами. Такі відомості можуть мати значення та підлягати доказуванню під час досудового розслідування кримінальних проваджень. Відсутність юридичної літератури, наукових розробок та інших знань з порядку проведення огляду відомостей, розміщених в Інтернеті, зокрема в облікових записах користувачів соцмереж, може створити труднощі під час його проведення або спричинити визнання його недопустимим, неналежним доказом.

Обліковий запис користувача дає можливість встановити коло осіб, з якими знайома особа, отримати фото особи, вивчити особисті якості, захоплення, дізнатись ставлення особи до певної події тощо. Ці відомості згодом можна використати для складення версій і плану розслідування, подальшого проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукової діяльності.

Проведеним дослідженням встановлено, що залежно від ступеня доступу до облікового запису у соцмережі огляд може проводитись без відома особи - власника облікового запису із загальнодоступного ресурсу; з добровільним наданням доступу володільцем до персональної інформації облікового запису, листування тощо; отримання доступу до персональної інформації облікового запису, листування на підставі рішення суду.

Отримання мобільного телефону під час обшуку чи арешту не дає права правоохоронним органам на отримання змісту інформації, яка в ньому міститься. Тому слідчий може отримати згоду на огляд мобільного телефону, в тому числі відомостей і листування з облікового запису соцмережі за згодою власника або на підставі рішення суду про тимчасовий доступ до речей та документів. Дозвіл на отримання доступу до мобільних телефонів, мобільних терміналів систем (у разі неможливості копіювання, якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем) можна отримати одразу під час звернення до суду з клопотанням про проведення обшуку, якщо у ньому зазначити та обґрунтувати таку необхідність.

За допомогою листування у соціальних мережах можна дізнатись про наявність домовленості на спільне скоєння злочину, розроблення плану його скоєння, приховування, мотив, мету і ставлення до правопорушення. Також листування може бути підтвердженням наявності конфлікту, вислову образ, погроз, примусу та ін. Під час огляду особистого листування користувача у соцмережі слід зазначати про добровільність надання облікового запису на огляд або наявність відповідної ухвали суду на огляд; інформацію про те, з якого пристрою здійснюється вхід у соціальну мережу, індивідуальні ознаки такого пристрою, спосіб входу у соціальну мережу - через браузер чи додаток, обліковий запис, з якого здійснено вхід, основні персональні дані, які зазначені у ньому, дата та час отримання повідомлень, їх зміст, обліковий запис, з якого надходили повідомлення, основні персональні дані цього облікового запису, додані ним раніше фотографії тощо.

Єдиною слідчою (розшуковою) дією, за допомогою якої можна провести огляд сторінки, є огляд. У статті акцентується увага на тому, що огляд слід проводити за участю спеціаліста, який може звернути увагу на важливі деталі та допоможе підготувати додатки до протоколу огляду, виготовити копію облікового запису. Запропоновано проведення огляду облікового запису користувача з проведенням безперервного відеозапису екрана через відповідну програму, функцію технічного пристрою та надалі його додавання до протоколу огляду у вигляді додатка.

Посилання

1. Бем М. Отримання доступу до речей і документів у світлі практики ЄСПЛ. Інтернет-сто-рінка АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери». URL: https://vkp.ua/publication/otrimannya-dostupu-do-rechey-i-dokumentiv-u-svitli-praktiki-iespl (дата звернення: 26.08.2020).
2. Бірюков В.В. Криміналістичне документознав-ство. Київ : Паливода А.В. 2007. 331 с.
3. Вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 28.09.2017 року у справі 296/3990/16-к. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/69213571 (дата звернення: 26.08.2020).
4. Коваленко А.В. Особливості тактики огляду електронних документів під час досудового розслідування посягань на життя та здоров'я журналіста. Вісник Національної академії правових наук України : зб. наук. пр. / редкол.: О.В. Петришин та ін. Харків : Право. 2017. № 1 (88). С. 182-191.
5. Малахова О.В. До питання огляду сторонами кримінального провадження змісту інтернет-сторінок. Вісник кримінального судочинства. 2017. Вип № 2. С. 64-69.
6. Ратнова А.В. Допустимість електронних документів у кримінальному провадженні на етапі збирання доказів (Admissibility of electronic documents in criminal proceedings at the stage of evidence collection). Sciences of Europe. 2019. Вип. 4 (№ 44). С. 37-42.
7. Ратнова А.В. Електронний документ та його місце у системі доказів у кримінальному провадженні. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2018. Вип. 3 С. 231-241.
8. Ратнова. А.В. Використання роздруківки та скріншоту інтернет-сторінки під час доказування у кримінальному провадженні. Кримінальне процесуальне та криміналістичне забезпечення досудового розслідування : матеріали науково-практичного семінару (25 жовтня 2019 р.) / упор. Р.М. Шехавцов. Львів : ЛьвДУВС. 2019. С. 92-95.
9. Селезньов В.В. Основи ринкової економіки України : посібник. Київ : А.С.К. 2006. 688 с.
10. Ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.06.2019 року у справі № 201/7375/19. URL: https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82783231 (дата звернення: 26.08.2020).
11. Ухвала Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 461/485/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79744493 (дата звернення: 26.08.2020).
12. Ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 19.07.2019 року у справі № 760/16979/19. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/84005340 (дата
звернення: 26.08.2020).
13. Хижняк Є.С. Особливості огляду електронних документів під час розслідування кримінальних правопорушень. Держава та регіони. Серія: Право. 2017.
№ 4 (58). С. 80-85.
Опубліковано
2020-10-16