Гарантії реалізації права на сприятливе навколишнє природне середовище

М. М. Сірант

doi:10.32837/pyuv.v0i4.622

М. М. Сірант https://orcid.org/0000-0002-9393-2397

DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i4.622

Ключові слова: гарантії, право, навколишнє природне середовище, загальні та юридичні гарантії, економічні й організаційні гарантії

Анотація

У статті досліджено гарантії реалізації права на сприятливе навколишнє середовище. Визначено конституційні засади гарантій на сприятливе навколишнє природне середовище. Розглянуто класифікації гарантій на сприятливе навколишнє природне середовище й погляди учених із зазначеного питання. Схарактеризовано загальні та юридичні гарантії. Указано, що загальні гарантії містять економічні, політичні, соціальні, культурно-духовні. Розкрито зв'язок між нормами Конституції України, закону «Про охорону навколишнього природного середовища» й нормативно-правовим регулюванням економічних гарантій. Розглянуто право на відшкодування шкоди, завданої довкіллю, як гарантію забезпечення сприятливого навколишнього природного середовища й організаційні гарантії права на сприятливе навколишнього середовища.

Зауважено, що гарантії реалізації права на сприятливе навколишнє природне середовище стали однією з умов здійснення державної політики у сфері екології, що знаходять відбиття в галузевих документах довгострокового планування. Без гарантій реалізації названого права неможливо забезпечити стійкість екологічного правопорядку й охорони здоров'я людей навіть при відсутності шкідливого впливу природних умов. Однак без участі держави в процесі формування системи гарантій права на сприятливе навколишнє середовище забезпечення в реальній дійсності неефективне. Гарантії реалізації права на сприятливе навколишнє середовище не тільки припускають дієву, гармонійну, упорядковану співпрацю громадянського суспільства й держави, а й мають на увазі поєднання засобів та умов для реалізації такого права.

Звернуто увагу на те, що одним із чинників здійснення права на сприятливе навколишнє середовище стає прозора діяльність публічних органів і громадянського суспільства. У поточних умовах здійснюється зростання ролі впливу господарської діяльності на навколишнє середовище. Це призводить до погіршення обстановки у сфері екології та якості навколишнього середовища, через що знижується рівень гідного життя людей і збільшуються шкідливі наслідки для економіки й суспільства.

Посилання

1. Дрижак В.В., Шишова А.Я. Система екологічно-правових гарантій як фактор забезпечення екологічних прав громадян України. Правові, соціальні та екологічні аспекти захисту довкілля : матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Чернігів, 19 квітня 2018 р. Чернігів : Академія Державної пенітенціарної служби, 2018. 122 с.
2. Корж З.В., Войцицький А.П. Нормативно-правові та організаційні аспекти здійснення екологічної експертизи проєктних матеріалів. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej12/txts/10kzvepm.pdf.
3. Про оцінку впливу на довкілля : Закон України від 23 травня 2017 р. № 2059-УШ / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 29. Ст. 315.
4. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264-ХІІ / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1991. № 41. Ст. 546.
5. Матус С.А., Левіна Г.М., Карпюк Т.С., Денищик О.Ю. Базове дослідження стану та напрямів розвитку екологічної політики України та перспектив посилення участі організацій громадянського суспільства у розробці та впровадженні політик, дружніх до довкілля : аналітичний звіт. Київ : Міжнародний фонд «Відродження», 2019. 117 с.
6. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року : Указ Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722/2019 / Президент України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/722/2019#Text.
7. Сливка М.М. Взаємодія суб'єктів охорони навколишнього природного середовища (адміністративно-правовий аспект) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. Львів, 2019. 23 с.
8. Про основні засади (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2030 року : Закон України від 28 лютого 2019 р. № 2697-УІІІ / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2019. № 16. Ст. 70.
9. Єсімов С.С., Бондаренко В.А. Транспарентність як принцип діяльності органів публічного управління в умовах використання інформаційних технологій. Соціально-правові студії : науково-аналітичний журнал. 2018. Випуск 1. С. 42-49.
10. Веклич О.О. Базові інноваційні підходи до формування компенсаційного механізму відшкодування збитків від погіршення/знищення еко-системних послуг. Ефективна економіка : електронне наукове фахове видання. 2019. № 5. ШІЬ: http://www.economy.nayka.com.Ua/pdf/5_2019/3.pdf.
11. Глуханчук О.В. Окремі аспекти доступу громадськості до правосуддя з питань довкілля. Судовий захист природного довкілля та екологічних прав : збірник матеріалів Міжнародного судового форуму, м. Київ, 7 листопада 2019 р. Київ : Верховний Суд України, 2019. 192 с.
12. Ємець Л.О. Адміністративно-правові засади управління у сфері забезпечення екологічної безпеки держави : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07. Харків, 2019. 42 с.
13. Ковалів М.В., Єсімов С.С., Лозинський Ю.Р. Правове регулювання правоохоронної діяльності : навчальний посібник. Львів : ЛьвДУВС, 2018. 323 с.
14. Про інформацію : Закон України від 02 жовтня 1992 р. № 2657-Хі / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 48. Ст. 650.
15. Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля : Закон України від 06 липня 1999 р. № 832-ХіУ / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 34. Ст. 296.
16. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : Закон України від 23 грудня 1997 р. № 776/97-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1998. № 20. Ст. 99.
17. Щорічна доповідь за 2019 рік Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні». Київ : Поліграфічна компанія «Гепард». 258 с.