Інтеграція організованої злочинності в економічну сферу в умовах переходу до ринкової економіки в УРСР (1985-1991 рр.)
Анотація
Проведений у статті аналіз інтеграції організованої злочинності в економічну сферу в умовах переходу до ринкової економіки в УРСР (1985-1991 рр.) та отримані результати спрямовані на доведення авторської гіпотези, що організована злочинність - це не сукупність окремих злочинів, а організована злочинна діяльність, що одночасно пронизує систему соціальних, правових, економічних та інших відносин. Автори наголошують на некоректності і науковій неспроможності поглядів щодо ототожнення понять і явищ організованої злочинності та організованої економічної злочинності, виходячи лише з корисливого інтересу, що лежить у основі цих видів деструктивної, протиправної діяльності і доходять висновку (на прикладі УРСР), що сутнісною ознакою організованої злочинності є її укоріненість у державній владі. Мета організованої злочинності - державна влада. Стратегічна ціль організованої злочинності - тотальний контроль над стратегічними ресурсами держави і суспільства, частина з яких не обов'язково приносять матеріальну вигоду (ідеологія, освіта, духовна сфера тощо).
Корислива мотивація до збагачення характерна для організованої економічної злочинності, для якої головною метою є отримання прибутків і надприбутків шляхом здійснення забороненої законодавством діяльності. Проте ці поняття взаємопов'язані і взаємодоповнюючі. Об'єм понять організованої злочинності і організованої економічної злочинності співпадає у частині здійснення злочинною групою чи злочинною організацією економічних злочинів або у разі встановлення факту корупції. Суттєва ж різниця полягає в тому, що економічна злочинність - це сукупність різних видів злочинних посягань на економічні відносини, які перебувають під охороною держави. Організована злочинність - це сукупність різних видів злочинних посягань на цінності універсального, вселюдського характеру: права і свободи людини і громадянина, екологічна, громадська, національна безпека, інтереси держави, мир і безпека людства. Економічна злочинність є лише інструментом організованої злочинності.
Посилання
2. Постановление Совмина СССР «О мерах по созданию и развитию малых предприятий» от 08.08.1990 № 790. http://pravo.levonevsky.org/baza/soviet/sssr-0788.Мт.( дата звернення:28.11.2020).
3. Мирослава Смольніцька. Горбачовська перебудова як офіційний шлях до опанування радянськими громадянами приватної діяльності. http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2 (дата звернення: 28.11.2020).
4. Постанова Ради Міністрів УРСР «Про заходи по виконанню в республіці Закону СРСР «Про індивідуальну трудову діяльність» від 15 квітня 1987 р. № 127. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 127-87-%D0%BF. (дата звернення: 28.11.2020).
5. Закон УРСР «Про економічну самостійність Української РСР» від 03.08.90. Відомості Верховної Ради України. 1990. № 34. Ст. 499.
6. Сирота М.Д. Україна у геополітичному просторі третього тисячоліття. Монографія. 2-ге вид. Київ : Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2007. 216 с.
7. Власик О., Парахонський Б., Пирожков С. Людський вимір: реалії та перспективи України. Політика і час. 1995. № 2. С. 33-36.
8. Долгова А. Идеология реформ. Преступность, ее организованность и криминальное общество. М. : Российская криминологическая ассоциация. 2003. 572 с. https://studfiles.net/preview/6705603/page:31 (дата звернення: 28.11.2020).
9. Мациевский Н.С. Теневая Россия: истоки, сущность, причины, последствия: в 3 т. Томск, 2014. Т. 1. 281 с. URL: https://books.google.com.ua/books?id=cGKlAwAAQBAJ&pg=PA250&lpg=PA250&dq=комсомольская+малая+приватиза-ция+в+период+перестройкиved. (дата звернення: 28.11.2020).
10. Известия, 1987.12 декабря.
11. Зозуля Є.В. Криміногенна ситуація в Україні періоду становлення та розвитку незалежної держави. Наука. Релігія. Суспільство. 2010. № 1. С. 93-98.
12. Виговський Д.Л. Кримінальна субкультура в механізмі злочинності неповнолітніх : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.08. Київ, 2006. 14 c.
13. Стиглиц Дж. Куда ведут реформы (к десятилетию начала переходных процессов). Вопросы экономики. 1999. № 9. С. 19-32.
14. Кузьменко Ю.В. Правлячий клас «безкласового» радянського суспільства в умовах суспільно-політичних трансформацій 1985-1991 рр. Література та культура Полісся. 2008. Вип. 44. С. 243-258.
15. Шкаратан О.И. Тип общества и характер социальных отношений в советской России. Москва : ГУ-ВШЭ, 2003. 377 с. http://politics.ellib.org.ua/ pages-3079.html (дата звернення: 28.11.2020).
16. Криштановська О.В. Анатомия российской элиты. Москва : Захаров, 2005. 384 с. https://www.ereading.club/chapter.php/143030/79/Kryshtanovskaya__Anatomiya_rossiiiskoii_elity.html (дата звернення: 28.11.2020).
17. Мацієвський Н. Теневая Россия: истоки, сущность, последствия: в 3 т. Томск, 2014.
18. Шкаратан О.И Социология неравенства. Теория и реальность. М. : Изд. дом «Высшей школы экономики». 2012. 526 с.
19. Долгова А.И. Криминология. Учебник для вузов. НОРМА, 2001. 784 с. http://zinref.ru/000_uchebniki/00600criminalistika/001_kriminologai_ dolgova_2001/098.htm (дата звернення: 28.11.2020).
20. Экономическая преступность в СССР: от Хрущева до Горбачева: проблемы детерминации, масштабы, формы и особенности государственного противодействия. Монография / В.П. Пашин, С.В. Богданов, С.Г. Емельянов и др. Курск, 2012. 371 с.
21. Історія України: нове бачення: У 2-х т. / В.Ф. Верстюк, О.В. Гарань, В.М. Даниленко, В.Б. Євтух, Г.В. Касьянов, М.В. Коваль, С.В. Кульчицький, Р.Г. Симоненко, Ю.І. Шаповал; під ред. В.А. Смолія. НАН України. Інститут історії України. Київ : Вид-во «Україна», 1996. Т. 2. 494 с.
22. Пропозиції до проекту закону Міністерства торгівлі УРСР від 04.04.1991. ЦДАГО. ф. 1, оп. 22, спр. 1573. арк. 26.
23. Алексеев С.С. Собрание сочинений: В 10 т. М. : Статут, 2010. Т. 9: Публицистика. 504 с. URL: https://lawbook.online/gosudarstva-prava-teoriya/nomenklaturnaya-privatizatsiya-50827.html (дата звернення: 28.11.2020).
24. Костюковский Я.В. История российской организованной преступности. http://www.narcom.ru/publ/info/494
25. Костюковский Я.В. Организованная преступность в России (На примере Санкт-Петербурга). URL: http://www.narcom.ru/publ/info/542.
26. ЦДАГО ф. 1. оп. 22 спр. 1573, арк.29.
27. Орлов Ю.В. Політико-кримінологічна теорія протидії злочинності. Харків : Діса плюс, 2016. 656 с.
28. Шакун В.І. Влада і злочинність. Київ : Гарант, 1997. 216 с.
29. Шкаратан О. Безопасность и здоровье нации в аспекте преступности. Коллектив авторов. Москва : Криминологическая ассоциация,1996. 579 с.
30. ЦДАГО ф.1., оп. 25, т. 2, арк. 458 .
31. ЦДАВО ф. 288. оп. 10, спр.634. арк. 27-53.
32. Тимчук О.Л. Злочинність в Україні: сучасний стан, тенденції, детермінація. Вісник ЗНУ. Юридичні науки. 2012. № 2. С. 223-231.
33. Лунеев В.В.Криминогенная обстановка в России и формирование новой политической элиты. Социология преступности. 1994. http://ecsocman.hse.ru/ data/503/601/1231/010_luneev_Sotsiologiya_ prestupnosti.pdf (дата звернення: 28.11.2020).
34. Крюков О.І. Політико-управлінська еліта України як чинник державотворення. Монографія / За наук. ред. Е.А. Афоніна. Київ : Вид-во НАДУ,
2006. 252 с.
35. Кримінологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / О.М. Джужа, Я.Ю. Кон-дратьєв, О.Г. Кулик, П.П. Михайленко та ін. ; За заг. ред. О.М. Джужи. Київ : Юрінком Інтер, 2002. 416 с.
36. Користін О.Є., Чернявський С.С. Організована економічна злочинність в Україні: сучасний стан і стратегія протидії. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2011. № 1. С. 78-88.
37. Коржихина Т.П., Фигатнер Ю.Ю. Советская номенклатура: становление, механизмы действия. Вопросы истории. 1993. № 7. С. 25-38.
