Процедура "habeas corpus" та її втілення в системі юридичних гарантій прав і свобод людини

Ключові слова: habeas corpus act, право на свободу та особисту недоторканість, арешт, тримання під вартою, законність і обґрунтованість затримання

Анотація

У статті розглянуто поняття і сутність однієї із найбільш важливих правових процедур, яка застосовуються в багатьох країнах світу, - "habeas corpus act". Встановлено, що процедура "habeas corpus act" («приведи такого-то до судді») є важливою правовою гарантією для особи, яку затримують за підозрою у вчиненні злочину, завдяки тому, що вирішення питання про утримання особи під вартою відбувається з участю суду у формі видання наказу, який надсилається посадовій особі, відповідальній за утримання заарештованого під вартою. Наказ зобов'язує сповістити про час і причини арешту, а також про необхідність доставити заарештованого до суду.

Визначено, що у демократичних державах процедура "habeas corpus act" є одним із найстарших юридичних інститутів і вперше виникла у 1215 році згідно з 39-им пунктом Magna Carta libertarium, підписаного королем Іоанном.

Встановлено, що, гарантуючи право особи на свободу та особисту недоторканність, захищене від свавільного обмеження, процедура "habeas corpus act" знайшла своє втілення в багатьох міжнародно-правових документах, зокрема в Загальній декларації прав людини (ст. 9), Міжнародному пакті про громадянські й політичні права (ст. 9), Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 5), а також у правових системах країн англосаксонського та континентального права.

Констатовано, що процедура "Habeas Corpus" не була втілена в українське законодавство у буквальному її розумінні. Проте її основні елементи містяться в Конституції України (зокрема ст. 29), Кримінально-процесуальному кодексі України та інших нормативно-правових документах. Саме положення конституційного законодавства України складають базу для дії і розвитку в країні інституту habeas corpus.

Досліджено втілення процедури "habeas corpus act" в законодавстві України крізь призму розкриття основоположних критеріїв інституту habeas corpus, що визначають критерії правомірності і справедливості арешту, основних вимог до процедур, пов'язаних з обмеженням права людини на свободу та особисту недоторканність.

Наголошується, що попри те, що право на свободу та особисту недоторканність є одним з визначальних та фундаментальних прав людини, процедура "Habeas Corpus" в законодавстві України в деяких аспектах має і декларативний характер.

Посилання

1. Кушніренко О.Г. Процедура «хабеас корпус» та її втілення у законодавстві України. Становлення сучасної науки: матер. Міжнар. наук. конф., Прага, 2007 р. Publishing House "Education and Science" s. r. o. П., 2007. С. 46-47
2. Kim J. Habeas Corpus. Legal Information Institute. URL: https://www.law.cornell.edu/wex/ habeas_corpus (дата звернення: 27.11.2020).
3. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73.
4. Конвенція про Захист прав людини і основоположних свобод : підписана Урядами держав - членів Ради Європи від 4 листопада 1950. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (дата звернення: 27.11.2020).
5. Довідник із застосування статті 5 Право на свободу та особисту недоторканість Конвенції/Рада Європи/ Європейський Суд з прав людини, 2014. URL: https://www.echr.coe.int/Documents/Guide_ Art_5_UKR.pdf (дата звернення: 27.11.2020).
6. Short guide to the European Convention on Human Rights /ISBN 92-871-3754-4/. URL: http://www.arbitr.gov.ua/files/pages/ECHR.htm (дата звернення: 27.11.2020).
7. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
8. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» (справа про строки адміністративного затримання) від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011(абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-11 (дата звернення: 27.11.2020).
9. ECtHR Engel and others v Netherlands, № 5100/71; 5101/71; 5102/71;5354/72;5370/72 8 June 1976. URL: http://hudoc.echr.coe.int/tur?i=001-57479 (дата звернення: 27.11.2020).
10. Рішення Великої палати Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (консти-туційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 ) // URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#Text (дата звернення: 27.11.2020).
11. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010. ). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v017p710-10 (дата звернення: 27.11.2020).
12. Рішення ЄСПЛ по справі «Класс та інші проти Німеччини» за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_093#Text (дата звернення: 27.11.2020).
13. Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 28.11.2019 № 4651-VI / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88.
14. Середа К.О. Процедура "Habeas Corpus Act": щодо відповідності вітчизняного правового регулювання міжнародним стандартам. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2016. стр. 177-180.
15. Рішення Європейського Суду з прав людини : справа «Новік проти України» (Заява № 48068/06) від 18 грудня 2008 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_442#Text (дата звернення: 27.11.2020).
16. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вінтерверп проти Нідерландів». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_ 155#Text (дата звернення: 27.11.2020).
17. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Гарькавий проти України» (заява № 25978/07), від 18 лютого 2010 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_544#Text (дата звернення: 27.11.2020).
18. Висновок Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4 в 2019). URL: http://ccu. gov. ua/storinka-knygy /4 310-pravo-na-pravovu-dopomogu (дата звернення: 27.11.2020).
19. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Kadem проти Мальти (скарга N 55263/00) від 09.01.2003. URL: http://www.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc&base= ARB&n=20127#03094964624293166 (дата звернення: 27.11.2020).
20. Нікішов Геннадій Іванович. Затримання без ухвали слідчого судді, його строки та контроль за їх додержанням URL: https://protocol.ua/ua/zatrimannya_ bez_uhvali_slidchogo_suddi_yogo_stroki_ta_kontrol_ za_ih_dode gannyam/ (дата звернення: 27.11.2020).
Опубліковано
2021-02-23