Дистанційна зайнятість як одна з форм трудових відносин в умовах сьогодення
Анотація
У роботі досліджено дистанційну зайнятість як одну із форм трудових відносин в умовах ринкової економіки, зокрема, розглянуто актуальні питання, на підставі чого зроблено певні висновки. Зазначено, що в умовах сьогодення, особливо в період глобальної пандемії та карантинних умов, які показали затребуваність дистанційного формату роботи, для держави та суспільства врегулювання відносин у сфері праці має неабияке значення. По-перше, це надасть змогу забезпечити трудові та соціальні права багатьох громадян, які здійснюють чи будуть здійснювати свою діяльність у формі дистанційної зайнятості. По-друге, відповідна реформа матиме функцію як соціального забезпечення працівників, так і фіскальну функцію, оскільки якісна нормативно-правова база у сфері дистанційного працевлаштування сприятиме збільшенню надходжень до державної казни у вигляді податків та єдиного соціального внеску до фондів соціального страхування. По-третє, якісна нормативно-правова база буде стимулом для розвитку малого та середнього бізнесу, які не мають можливості створювати значну кількість робочих місць безпосередньо в офісі, проте мають змогу оплачувати заробітну плату працівникам, що здійснюватимуть діяльність безпосередньо вдома з використанням телекомунікаційних мереж.
При цьому неабияке значення має зарубіжний досвід щодо дистанційної зайнятості, ефективне використання якого на ринку праці України зможе сприяти не лише розширенню національного ринку праці, дозволить національній економіці брати активну участь у міжнародному технічному розподілі праці та найбільш повно використовувати переваги від використання такої форми зайнятості. Це дозволить насамперед збалансувати попит та пропозицію на ринку праці України, стати вітчизняній робочій силі більш мобільною, допомогти знайти роботу або додатковий дохід населенню країни. Тому нині важливо забезпечити: гідні умови праці «дистанційним» працівникам; соціальні та правові гарантії роботи; дотримання вимог безпеки роботи; законодавчу регламентацію правил, обов'язків та умов укладання договору із працівниками дистанційної форми зайнятості.
Посилання
2. Іншин МЛ. Види та зміст переваг дистанційної зайнятості працівників в Україні. Теоретичні питання юриспруденції і проблеми правозасто-сування: виклики ХХІ століття. Харків, 2020. URL: https://pp-ss.pro/wp-content/uploads/2020/06/ %D0%86%D0%BD%D1%88%D0%B8%D0%BD%20 %D0%9C.%20%D0%86..pdf
3. Муравьева А.А. Труд, основанный на знаниях: высшая школа и производство (опыт стран ЕС). Труд за рубежом. 2007. № 1. С. 37-58.
4. Моцар М.М. Проблеми формування дистанційних форм зайнятості в Україні. Наукові праці МАУП. 2013. Вип. 2 (37). С. 123-128.
5. Лушников А.М., Лушникова М.В. Курс трудового права : учеб. : в 2-х т. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Статут, 2009. Т. 1. 879 с.
6. Носенко В.О. Правове регулювання дистанційної зайнятості працівників в Україні : дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.05. Київ, 2015. 190 с.