Місце спеціального судового провадження «in absentia» в системі кримінального процесуального законодавства України

Ключові слова: підозрюваний, обвинувачений, спеціальне судове провадження, спеціальне кримінальне провадження, заочне кримінальне провадження, «in absentia»

Анотація

Статтю присвячено дослідженню й теоретичному обґрунтуванню сутності спеціального кримінального провадження «in absentia» як окремого інституту, визначено його специфіку та основні ознаки, а також надається пропозиція більш конкретизованого визначення зазначеного терміна. Тематика статті є актуальною для сьогодення в реаліях політичної ситуації в країні, оскільки така практика для України є відносно новою та дискусійною. Результатом роботи - є встановлення місця в системі кримінального процесуального законодавства України зазначеного виду процесу. Проведеним дослідженням встановлено, що під час використання зазначеного інституту теоретики й практики часто ставлять під сумнів реальність реалізації гарантій дотримання прав і свобод особи, а також одних із основних принципів кримінального процесуального права - змагальності та безпосередності дослідження показань, речей і документів. Надання більш конкретного визначення в науковій літературі та законодавстві, а також аналіз сутності процесу «in absentia» є передумовою для подальшого теоретичного осмислення, належного практичного використання позбавлення можливості оспорювання потреби такого процесу. Особливу увагу звернено на співвідношення кримінального провадження без участі підозрюваного / обвинуваченого в суді із заочним розглядом справи. Наголошено, що зазначені поняття не є синонімами. Спеціальне кримінальне провадження «in absentia» є одним із різновидів заочного кримінального провадження, що застосовується за відсутності підозрюваного / обвинуваченого, який ухиляється від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та / або міжнародний розшук, за наявності підстав і умов, передбачених законом. Окрім того, у статті обґрунтовується важливість основних принципів та елементів, які є ключовими та необхідними для здійснення спеціального судового розгляду кримінального провадження з метою запобігання порушенню прав і свобод підозрюваного / обвинуваченого, забезпечення проведення справедливого процесу, винесення судом справедливого, законного та вмотивованого рішення, яке надалі не тільки може бути остаточним, а й виконуватиметься.

Посилання

1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Верховна Рада України, Кодекс України від 13 квітня 2012 р. (у редакції від 16.01.2020 року). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
2. Арабули Д.Т. Заочное производство по уголовным делам: история и современность. Челябинск : Полиграф-Мастер, 2007. 283 с.
3. Бендерская К.Г. Рассмотрение уголовного дела в отсутствие подсудимого : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Москва, 2010. 21 с.
4. Матвієвська Г.В. Теоретичні засади застосування заочного провадження в кримінальному процесі. Науковий вісник Ужгородського університету. 2012. № 18. С.121-126.
5. Канюка І.М. Принцип процесуальної економії в кримінальному судочинстві України : авто-реф. дис. . канд. юрид. наук. Одеса, 2015. 20 с.
6. Матвієвська Г.В. Заочне провадження як форма кримінального судочинства. Університетські наукові записки. 2011. № 3 (39). С. 347-355.
7. Резолюция 75 (11): Совет Европы, Международный документ от 19 января 1973 г. URL: http://echr-base.ru/res75_11.jsp.
Опубліковано
2021-02-23