МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ЗА ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Анотація

Ольшевська Ю. М., Берлач А. І. Матеріальна від­повідальність державних службовців за чинним зако­нодавством України. - Стаття.

У статті розглянуто особливості інституту матері­альної відповідальності державних службовців за нор­мами чинного законодавства. Автором проаналізовано особливості процедури, підстави та порядок притяг­нення до матеріальної відповідальності державних службовців, висвітлено співвідношення норм Закону України «Про державну службу» та актів трудово­го законодавства. Розглянуто підходи вітчизняних науковців до розуміння правової природи інституту матеріальної відповідальності державних службовців, а також значення положень Постанови Пленуму Вер­ховного Суду № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їхніми працівниками» від 29 грудня 1992 року при застосуванні до притягнення до матеріальної відповідальності державних службов­ців як суб’єктів трудового права.

Автор доходить висновку, що матеріальна відпові­дальність є засобом забезпечення дотримання посадови­ми та службовими особами вимог законодавства та пра­вил внутрішнього розпорядку, посадових інструкцій. Також вона дозволяє компенсувати шкоду, понесену публічними органом або державою у зв’язку з вчинен­ням службового проступку її посадовою службовою осо­бою. Характерною особливістю інституту матеріальної відповідальності державних службовців є особливості правового статусу державних службовців як суб’єктів службового права. Насамперед вона полягає у тому, що відповідно до норм Конституції шкода, завдана рішен­нями чи діяльністю державного органу, його посадових чи службових осіб, компенсується державою за рішен­ням суду, а держава має право в порядку регресу вима­гати відшкодування своїх збитків у державного служ­бовця. При цьому в Законі України «Про державну службу» закріплено порядок процедури притягнення до відповідальності державних службовців, яка відріз­няється від процедури, закріпленої для інших катего­рій працівників в актах трудового законодавства.

Зазначено про прогалини у вітчизняному законо­давстві в цій сфері, зокрема про відсутність регулюван­ня процедури оскарження рішення про притягнення до матеріальної відповідальності державного службов­ця, визначення віднесення моральної шкоди до збитків в рамках інституту матеріальної відповідальності.