СУДОВІ ОРГАНИ ЯК СУБ’ЄКТИ ДЕРЖАВНОГО ЗАХИСТУ

Анотація

Петрішак І. В. Судові органи як суб’єкти держав­ного захисту. - Стаття.

Статтю присвячено висвітленню питань, пов’яза­них зі встановленням сутнісних характеристик дер­жавного захисту працівників суду шляхом визначен­ня адміністративно-правового механізму державного захисту. Здійснено аналіз нормативно-правових актів, якими врегульовано правовий статус судових органів як суб’єктів державного захисту. Визначено, що адмі­ністративно-правовим механізмом державного захисту працівників правоохоронних органів та суду є спосіб погодженого впливу суб’єктів управління на суспіль­ні відносини, пов’язані зі створенням надійних умов для функціонування суддів і правоохоронних органів та гарантування їх охорони від небезпеки.

Встановлено, що в законодавстві немає єдино­го підходу до визначення суб’єктів, які підлягають державному захисту. Виокремлено чотири групи суб’єктів, які мають право на забезпечення держав­ного захисту. До першої групи суб’єктів, які мають право на забезпечення державного захисту, належать судді Конституційного Суду України, судді та праців­ники апаратів судів. До другої групи суб’єктів, які мають право на забезпечення державного захисту, запропоновано віднести працівників правоохоронних органів. Суб’єктів, які мають право на забезпечення державного захисту, віднесено до третьої групи. До четвертої групи належать суб’єкти, які мають право на забезпечення державного захисту щодо близьких родичів та осіб, які відповідають ознакам суб’єктів, яких віднесено до 1-3 групи.

Визначено, що способами забезпечення незалеж­ності судді є: 1) особливий порядок призначення, при­тягнення до відповідальності, звільнення та припи­нення повноважень; 2) недоторканність та імунітетом судді; 3) незмінюваність судді; 4) порядок здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, та­ємниця ухвалення судового рішення; 5) заборона втру­чання у здійснення правосуддя; 6) відповідальність за неповагу до суду чи судді; 7) окремий порядок фінан­сування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом; 8) належне матеріальне та соціальне забезпечення судді; 9) функціонування органів суддівського врядування та самоврядування; 10) визначені законом засоби забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім’ї, майна, а також інші засоби їх правового захисту; 11) право судді на відставку.