Розмежування юрисдикцій судів при вирішенні спорів, що виникають із договору емфітевзису: судова практика
Анотація
Стаття присвячена з’ясуванню важливості захисту емфітевзису в судовому порядку, визначенню суб’єктного складу договорів емфітевзису та юрисдикції вирішення між ними спорів, а також аналізу судової практики. Визначено поняття «емфітевзису» як відчужуване речове право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Акцентується увага на тому, що неврегульованість змісту договору емфітевзису, особливо його суб’єктного складу та форми, спричиняє проблему неефективного землекористування. Запропоновано розробити на законодавчому рівні Типовий договір емфітевзису, який допоміг би на практиці зменшити кількість непорозумінь між сторонами. З огляду на це, стає важливим захист емфітевзису в судовому порядку. До спорів, які підлягають розгляду в судовому порядку, належать: хибна практика укладення договорів емфітевзису за участю іноземців та осіб без громадянства, вимога стягнення заборгованості за договором емфітевзису, визнання договору емфітевзису недійсним, використання земельної ділянки не за призначенням.
Констатовано, що існує тільки одна підстава набуття права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, і це договір емфітевзису. Від суб’єктного складу договору емфітевзису залежить юрисдикція суду, який буде вирішувати спір. Спори, у яких сторонами є виключно юридичні особи або фізичні особи-підприємці, будуть підлягати вирішенню в порядку господарського судочинства. Якщо ж сторонами договору емфітевзису або однією із сторін є фізичні особи, то такі спори будуть вирішуватися судами цивільної юрисдикції. А у випадку спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень із приводу договору емфітевзису буде розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Проаналізовано судову практику в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Розглянуто судові рішення відповідно до кожної юрисдикції (цивільної, господарської, адміністративної). Визначено, що найбільше спорів, що виникають із договору емфітевзису, розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Посилання
2. Барон Ю. Система римского гражданского права. СПб., 2005. 1100 с.
3. Харитонова Т.Є. Набуття громадянами права на чужу земельну ділянку шляхом укладання договору емфітевзису. Порівняльно-аналітичне право. № 1. 2014. С. 140–144.
4. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 435-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2003. №№ 40-44. Ст. 356.
5. Саяпіна І.Г. Емфітевзис. Науково-практичний журнал: Мала енциклопедія нотаріуса. 2015. № 3. С. 1–16.
6. Дяченко С.В., Рябченко Ю.Ю, Самілик Л.О. Цивільний процес України: практикум. Ірпінь, 2020. 312 с. (На допомогу студенту УДФСУ).
7. Яворська О. Договір як підстава виникнення права користування чужою земельною ділянкою для сільгосп потреб. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 6. С. 120–124.
8. Спіцина Л. Законодавчі засади використання земель сільськогосподарського призначення на умовах емфітевзису в Україні. Науково-практичний журнал: Мала енциклопедія нотаріуса. 2017. № 5 (95). С. 7–22.
9. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року №7. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text (дата звернення: 11.04.2021).
10. Цивільний процесуальний кодекс України : Закон України від 18.03.2004 № 1618-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2004. №№ 40-41. №42. Ст. 492.
11. Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 573/624/17-ц. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79298149 (дата звернення: 12.04.2021).
12. Ухвала Господарського суду Київської області від 14 листопада 2019 року у справі № 910/15650/19. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/85616839 (дата звернення: 12.04.2021).
13. Дяченко С.В., Пажетнова І.О. Судова практика розгляду спорів про невідповідність правочинів вимогам законодавства. Журнал Форум права: електрон. наук. фахове вид.. 2017. №3. С. 40–46.
14. Постанова Третього Апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі № 160/3502/20. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96047390 (дата звернення: 13.04.2021).