Досвід зарубіжних країн щодо вдосконалення механізмів державного управління в екологічній сфері в контексті євроінтеграції
Анотація
Стаття присвячена дослідженню досвіду зарубіжних країн щодо вдосконалення механізмів державного управління в екологічній сфері та можливостей його використання в Україні, з огляду на євроінтеграційні прагнення нашої держави.
Нині проблематика питання досвіду зарубіжних країн щодо вдосконалення державного управління в екологічній сфері є доволі актуальною. Тому важливо зазначити, що у цій статті проаналізовано досвід саме зарубіжних країн, що, у свою чергу, висвітлює основні напрями тенденції у розвитку окремих правовідносин у сфері «людина – навколишнє середовище», в розвинутих країнах характеризується використанням відповідного правового підходу, а також виокремлено проблематику науково-обґрунтованої взаємодії, формування «екологічної правосвідомості» громадськості, повернення або збереження державної власності на природні ресурси. Також нами було зазначено суттєві недоліки українських чинних механізмів державного управління відповідно до екологічної сфери. Таким чином, на основі викладених результатів дослідження були сформовані окремі висновки, які містять у собі основні заходи, що є вкрай необхідними задля подальшого вдосконалення механізмів державного управління в екологічній сфері у контексті євроінтеграції.
Робиться висновок, що першочерговим завданням є розроблення програми інноваційно-інвестиційного розвитку на місцевому, регіональному, а також державному рівнях. Не менш важливо надалі сприяти здійсненню децентралізації повноважень та функцій держави у сфері підтримки екологічної діяльності, безпосередньому підвищенню ефективності інформаційного та нормативного забезпечення, що за відповідної підтримки з боку держави дасть можливість суттєво поліпшити рівень життя громадськості, допоможе забезпечити сталий еколого-економічний розвиток як нашої держави загалом, так і окремих регіонів.
Посилання
2. Ярошенко А.С., Костенко О.М. Адаптація законодавства України до acquis communautaire у сфері публічних закупівель. Теорія та практика адаптації законодавства України до законодавства ЄС: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 8 червня 2018 р.). К.: Видавничий дім «Гельветика», 2018. С. 215–217. URL: http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/SBORNIKI_2020/Kiev-2018-56800849.pdf (дата звернення: 04.03.2021).
3. Ярошенко А. С., Голобородько В. В. Правові аспекти законодавчого регулювання права громадян на доступ до інформації про стан довкілля. Електронне наукове фахове видання «Порівняльно-аналітичне право». 2019. № 5. С. 217–220.
4. Костенко О., Ярошенко А. Здійснення державного контролю у сфері публічних закупівель. Юридичний журнал «Право України». 2020. № 10. С. 171–183. DOI https://doi.org/10.33498/louu-2020-10-171.
5. Павленко О.В. Перспективы развития предпринимательства в области экологии и его законодательного регулирования (информационно-аналитический материал). Проблемы окружающей среды и природных ресурсов: Обзорная информация. 2003. № 5. С. 11.
6. Дегтярьова І.О. Інструменти інноваційного розвитку регіону: зарубіжний та вітчизняний досвід застосування. Державне управління: теорія та практика. 2010. № 1. URL: http://www.academy.gov.ua/ej/ej11/txts/10diovdz.pdf (дата звернення: 04.03.2021)
7. Салатюк Н.М. Зарубіжний досвід регулювання природокористування та охорони навколишнього середовища. Наукові праці НУХТ. 2010. № 36. С. 210–214.
8. Аналіз досвіду Європейського співробітництва щодо формування і втілення інституцій та інструментів екологічної політики. Офіційний сайт Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/840/ (дата звернення: 04.03.2021).