Поняття «територіальна громада» в Україні та Сполученому Королівстві

  • В. Р. Нестор
Ключові слова: міське самоврядування, місцеве самоврядування, місто, міська територіальна громада, територіальна громада, публічна влада

Анотація

Автор підкреслює, що триваюча в Україні муніципальна реформа на своєму поточному етапі привертає значну увагу дослідників та практиків. Адже, у ХХІ столітті в Україні жоден з етапів цієї реформи не характеризувався тим, що його проведення вимагало внесення змін до Конституції. Починаючи з 2015 року, органами публічної влади пропонуються проекти цих змін. У кожному з Проектів зазначається про «громаду» як про одну з одиниць нового адміністративно-територіального поділу країни. Це привер- тає увагу до такого, що вже застосовується в Основному Законі 1996 року, поняття «територіальна громада». При вирішенні цього питання доцільно звернутися до зарубіжного досвіду, особливо країн, які не мають колишнього демократичного минулого. Одною з таких країн є Сполучене Королівство Великобританії і Пів- нічної Ірландії (далі – Сполучене Королівство). Метою статті є застосування досвіду Сполученого Королівства при визначенні значущості поняття «те- риторіальна громада» для сучасної науки муніципаль- ного права України. У статті визначено, що поняття «територіальна гро- мада» поширено у нормативному та доктринальному українських тезаурусах є те, що за часів «залізної заві- си» наука та практика у капіталістичних та соціаліс- тичних країнах розвивались паралельно, здебільшого без комунікацій між вченими. А це поняття з’явилось у національній юридичній науці за радянських часів. Відповідне поняття у Сполученому Королівстві відсутнє як у доктринальній літературі, так і у законодавстві. Запропоновано уважати, що одним з пояснень того, що цього поняття не існує у британській юридичній літературі та законодавстві, може бути той факт, що воно, за своєю сутністю, навряд чи є практично та науково корисним. З наведеного вище прикладу зрозуміло, що конституційна дефініція цього поняття не є точною та одно- значною. На нашу думку, у контексті прав особистості про територіальну громаду доречно вести мову, якщо йдеться про так звані «муніципальні права людини». А у випадку, коли йдеться про політичні права людини, поняття «територіальна громада» є недостатньо точним та інформативним. Отже, доцільність його застосування як у національному законодавстві, так і у юридичній літературі, викликає обґрунтовані сумніви.

Біографія автора

В. Р. Нестор

кандидат юридичних наук

Посилання

1. Мішина Н.В. Деякі особливості муніципального
управління в Лондоні. Актуальні проблеми держави і
права: Зб. наук. праць. Вип.22. Одеса: Юридична література, 2004. С.229 – 233.
2. Мішина Н. В. Сучасні процеси децентралізації
виконавчої влади та реформування місцевого само- врядування в Україні. Наукові праці Національного
університету «Одеська юридична академія». Одеса,
2014. Т. 14. С. 228-233.
3. Mishyna N. V. Doctrine of separation of powers
at the local government level: the Ukrainian experience.
Молодий вчений. 2015. № 12.1. С. 97-101.
4. Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 140-143 Конституції України :
Ухвала Конституційного Суду України від 13 липня
1999 року № 36-у/99. https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/v036u710-99
5. Иванов С.Н., Югов А. А. Территориальные коллективы в системе социалистического самоуправления
советского народа. ХХVII съезд КПСС и повышение
эффективности конституционного регулирования.
Межвузовский сборник научных трудов. Свердловск:
Уральский рабочий, 1988. С. 93–104.
6. Орзіх М. Концепція правового статусу самовряд- них територій і органів місцевого самоврядування.
Місцеве і регіональне самоврядування України. 1995.
Вип. 1–2(10–11). С. 67–75.
7. Колодій А.М. Олійник А.Ю. Державне будів- ництво і місцеве самоврядування в Україні: Підруч- ник / за ред. Я. Ю. Кондратьєва. К. : Юрінком Інтер,
2003. 464 с.
8. Батанов О.В. Конституційно–правовий статус
територіальних громад в Україні. К. : Видавничий дім
«Ін Юре», 2003. 511 с.
9. Саханенко С.Є. Політичне управління містом в
умовах самоврядування. Одеса: ОФ УАДУ, 2001. 380 с.
10. Мішина Н.В. Органи самоорганізації населен- ня: порівняльно-правове дослідження : дис. … д-ра юр.
наук. Одеса, 2009. 595 с.
11. Прилепа Н. В. Сучасна система місцевого самоврядування в Україні. Становлення та розвиток місцевого самоврядування в Україні: збірник тез VІI Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції
(м. Хмельницький, 7 грудня 2018 року). Хмельницький : Хмельницький університет управління та права,
2018. С. 53-57.
12. Фрицький О. Ф. Удосконалення адміністра- тивно-територіального устрою України та подальший
розвиток місцевого самоврядування. Доктринальное
сопровождение юридической практики: история и со- временный опыт кафедры конституционного права:
сб.науч.-практ.статей / Составление, предисловие и
общ. ред. М. Ф. Орзих. О. : Юрид. л–ра, 2007. С. 57–64.
13. Баймуратов М.А. Конституционно–проектная
регламентация местного самоуправления и территориальных коллективов. Юридический вестник. 1996.
№ 1. С. 95–100.
14. Борденюк В. І. Співвідношення місцевого самоврядування та державного управління: конституційно–правові аспекти: автореф. дис. … д-ра юрид. наук.
К., 2009. 40 с.
15. Мішина Н.В. До питання про класифікацію територіальних мікроколективів. Актуальні проблеми
державного управління. Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління.
2006. №2. С.224-230.
16. Баймуратов М. О. Територіальна громада
в політичній системі і системі місцевого самоврядування. Муніципальне право України : підручник / за ред. В. Ф. Погорілка, О. Ф. Фрицького. К.,
2001. С. 115–150.
17. Назарко А.Т. Міське самоврядування в
Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук. Одеса,
2015. 26 с.
Опубліковано
2021-07-09