Збереження місця роботи (посади) – одна із основних гарантій для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків

  • О. І. Янушкевич Юридичний факультет Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля
Ключові слова: працівник, роботодавець, трудові відносини, місце роботи, посада, державний обов’язок, звільнення

Анотація

У статті розглянуто питання збереження місця роботи (посади) як однієї з основних гарантій для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків. Зазначено, що відповідно до нині чинного законодавства на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення працівникам, призваним на строкову військову службу, а згодом прийнятим на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи (посада), здійснюється нарахування та виплата середнього заробітку. Тобто, громадяни України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці мають право на гарантії передбачені частинами 3 і 4 ст. 119 КЗпП України. Тому звільнення роботодавцем таких громадян на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП України після введення в Україні особливого періоду без збереження за ними місця роботи, посади і середнього заробітку є протиправним.Адже Конституція України, проголосивши право кожного на працю, також встановила умови та гарантії його реалізації, зокрема ст. 43 гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Тому у випадку такого звільнення роботодавець може бути притягнутий до відповідальності. Зроблено висновок, що внесені зміни в законодавство щодо збереження місця роботи (посади) як основної гарантії для працівників на час виконання ними державних або громадських обов’язків, є актуальними та своєчасними.Особливо в сучасних умовах надзвичайно важливим є гарантування трудових прав та дотримання принципу стабільності трудових відносин щодопрацівників, мобілізованих на військову службу у зв’язку з проведеннямантитерористичної операції на Сході України. Адже гарантія збереження місця роботи (посади), передбачена державою для даної категорії працівників є спеціальними охоронними засобами, що підтримують і захищають працівника у випадках, коли він з причин, визнаних законодавством поважними, не працював.

Біографія автора

О. І. Янушкевич, Юридичний факультет Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля

здобувач кафедри правознавства 

Посилання

1. Дума О. О. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у зв’язку з поновленням на роботі
працівника, який раніше виконував цю роботу: дис. …
канд. юрид. наук: спец. 12.00.05. Харків, 2017. 181 с.
2. Академічна юридична думка / уклад.: І. Усенко,
Т. І. Бондарук; за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. Київ:
Ін Юре, 1998. 500 с.
3. Про військовий обов'язок і військову службу:
Закон України 25.03.1992 р. № 2232-XII. Відомості
Верховної Ради України. 1992. № 27. Ст. 385.
4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо питань соціального захисту громадян
України, які проходять військову службу під час особливого періоду:Закон від 14.05.2015 р. № 433-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 30. Ст. 273.
5. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р. №322-VIII. Відомості Верховної Ради УРСР. 1971. №50 (Додаток). Ст. 375.
6. Процевський О. І. Щодо реалізації права профспілок на захист прав та інтересів працівників. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. 2011.
Вип. 17. С. 5-14.
7. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію:
Закон України від 21.10.1993 р. № 3543-XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 44. Ст. 416.
8. Трудові права, закріплені за військовослужбовцями, – роз'яснення від Держпраці. URL:
https://vk24.ua/news/trudovi-prava-zakripleni-zaviyskovosluzhbovcyami-rozyasnennya-vid-derzhpraci.
Опубліковано
2021-07-09