Принципи національного врядування для країн-кандидатів та потенційних кандидатів на членство у Європейському Союзі (на прикладі України)

Анотація

У статті автором наведено перелік принципів національного врядування для країн-кандидатів та потенційних кандидатів на членство у Європейському Союзі (на прикладі України). Мова йде про принципи відповідності передовим практикам ЄС, що об’єктивують європейські цінності й стандарти публічного адміністрування як єдині засади спільного співіснування народів й націй у «без кордонному» вимірі. З розумінням того, що публічне адміністрування та державне управління в Україні слід розмежовувати одне від одного, а в єдності іменувати національним врядуванням, в цій роботі автор використовує конструкцію «принципи національного врядування». Виявлено, що Програма SIGMA оцінює стан євроінтеграційних модернізацій законодавства країн-кандидатів до ЄС на основі розроблених методологічних основ та оприлюднює звіти про базові вимірювання на підставі аналізу декількох напрямів. Описано шість напрямів за якими Програма SIGMA оцінює стан євроінтеграційних модернізацій законодавства країн-кандидатів до ЄС. З’ясовано, що Україні потрібно: 1) оптимізувати національне врядування шляхом прийняття стратегічних, уточнюючих чи індивідуальних законодавчих, урядових та актів глави держави; 2) забезпечити дієвість основних принципів діяльності уряду та його органів; 3) реформувати інститут державної та публічної служби; 4) здійснити перехід на сервісний тип публічного адміністрування; 5) забезпечити умови для здійснення громадського моніторингу, нагляду та контролю за діяльністю суб’єктів національного врядування; 6) запровадити стратегічно плановий підхід до формування та витрачання державних коштів й розпорядження борговими зобов’язаннями, механізмів відкритого та незалежного внутрішнього та зовнішнього контролю, аудиту та процедур здійснення публічних закупівель на основі єдиних стандартизованих правил. Виявлено, що для України забезпечення поступової оптимізації публічного адміністрування задля його сталого розвитку з акцентом на інноваційність застосування практик адміністративної діяльності, пов’язаних із інклюзивністю реалізації владного впливу на суспільні відносини мати бути стратегічним пріоритетом.