Сутність відносин, пов’язаних із реалізацією соціально-економічних прав людини

Анотація

У статті розглянуто поняття і сутність відносин, пов’язаних із реалізацією cоціально-економічних прав людини. Встановлено, що в межах історико-правового становлення ідеї прав та свобод людини відбулося їх проголошення та нормативне закріплення у декілька етапів, що сформувало концепцію «поколінь прав людини». Визначено, що до першого покоління прав людини відносяться громадянській та політичні права, тоді, як до другого покоління прав відносяться соціально-економічні. Систему соціально-економіч- них прав та свобод людини і громадянина визначено як сукупність прав і свобод, заснованих на конститу- ційних принципах свободи економічної діяльності, з метою створення, забезпечення та захисту ринкових відносин, свободи праці, єдиного економічного просто- ру, рівності й захисту всіх форм власності, підтрим- ки конкуренції та обмеженні монополій. Соціальноекономічні права віднесено до системи конституцій- них прав. До системи соціально-економічних прав особи віднесено право на працю; право на відпочинок; право на страйк; право на власність (приватну); пра- во на підприємницьку діяльність; право на охорону здоров’я; право на соціальний захист; право на жит- ло; право на освіту; свобода літературної, художньої, технічної та наукової діяльності; право на достатній життєвий рівень; право на безпечне довкілля. Обґрун- товано висновок про помилковість існуючих наукових підходів до визначення соціально-економічних прав людини і громадянина як другорядних прав. Наголошено, що нормативне закріплення міжнародних стандартів забезпечення реалізації соціально-економічних прав у Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права, Конституції України свідчить про їх універсальний характер як критерія відповідності розвитку та формування правової держави. Підкреслено, що реалі- зація та захист соціально-економічних прав закріпле- них у вищезазначених актах повинні бути забезпечені державою незалежно від рівня економічного розвитку.