Щорічні звернення Президента України в системі стратегічних правових актів

  • С. С. Теленик
Ключові слова: щорічні послання, норми права, стратегічні норми, стратегічний нормативно-правовий акт, механізм адміністративно-правового регулювання, юридична сила, спеціалізовані норми, критична інфраструктура, захист критичної інфраструктури, державна система захисту критичної інфраструктури

Анотація

Формування державної системи захисту критичної інфраструктури (ДСЗКІ) потребує чіткого визначення механізму адміністративно-правового регулювання. Важливим виступає не лише вивчення форм правотворення, а й правореалізації. Вагому роль у визначенні напрямів й пріоритетів розвитку держави та суспільства відіграють щорічні послання Президента України. Саме завдяки тому, що такі акти мають стратегічний та цільовий характер, а також зумовлюють розроблення та ухвалення концептуальних правових засад розвитку України, дослідження їх правової природи, місця та ролі в системі вітчизняного законодавства є актуальним напрямом наукової діяльності. В статті проаналізовано правову природу щорічних послань Президента України в контексті плюралістичної парадигми з екстраполяцією на сферу захисту критичної інфраструктури. Обґрунтовано місце щорічних послань в системі стратегічних актів. Додатково обґрунтовано наукову гіпотезу про те, що послання виступають окремим джерелом права і мають бути покладені в основу розроблення Концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури. Окреслено загальнотеоретичні засади послань Президента України як виду правового акту стратегічного характеру (стратегічного акту), а також визначено їх правову природу та місце в системі законодавства України. Досліджено генезис Послань Президента України у вітчизняному законодавстві, розкрито рівень наукової розробленості цієї проблематики у юридичній доктрині України.

Біографія автора

С. С. Теленик

кандидат юридичних наук

Посилання

1. Афиногенов Д. А., Воронин В. В. Роль документов стратегического планирования: правовые аспекты.
Государственная власть и местное самоуправление.
2014. № 2. С. 13–17.
2. Шпаковский Ю. Г., Евтушенко В. И. Документы
стратегического планирования в сфере регулирования миграционной деятельности Российской Федерации по экологическим причинам. Lex Russica. 2017.
№ 10 (131). С. 47–57.
3. Залоило М. В. Стратегическое планирование
в обеспечении эффективности правотворчества. Журнал российского права. 2018. № 4. С 43–53.
4. Никифорова Е. Н. Правовые аспекты стратегического планирования в Российской Федерации. Теория
и практика сервиса: экономика, социальная сфера,
технологии. 2017. № 1. С. 40–44.
5. Кондратьєв Я. Ю., Ліпкан В. А. Концепція національної безпеки України: теоретико-правові аспекти
зарубіжного досвіду. К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. 20 с.
6. Ліпкан В. А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України: монографія. К.: «Текст»,
2003. 600 с.
7. Ліпкан В. А. Теоретична концепція Білої книги. Підприємництво, господарство і право. 2010. № 9.
С. 80–83.
8. Ліпкан В. А. Національна безпека України : нормативно-правові аспекти забезпечення : монографія.
К.: Текст, 2003. 180 с.
9. Ліпкан В. А. Концепція національної безпеки
України: підходи до формування. Вісник Прокуратури. 2003. № 10. С. 85–92.
10. Ліпкан В. А. Правовий вимір Стратегії національної безпеки України. Проблеми національної та
міжнародної безпеки України: матеріали міжнародної
науково-практичної конференції, м. Київ, 27 квітня
2007 року. К.: Текст, 2007. С. 5–7.
11. Ліпкан В. А. Безпековий вимір Стратегії національної безпеки США. Національна і міжнародна без-
пека в сучасних трансформаційних процесах: матеріали науково-практичної конференції, м. Київ, 29 грудня
2011 року. К.: ФОП Ліпкан О. С., 2011. С. 8–11.
12. Ліпкан В. А. Доктрина національної безпеки:
проблеми формування. Науковий вісник Юридичної
академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. 2003. № 3. С. 195–198.
13. Ліпкан В. А. Доктрина недержавного забезпечення національної безпеки України. Недержавна
система безпеки підприємництва як складова національної безпеки України. К.: Вид-во Європ. ун-ту,
2004. С. 131–167.
14. Берназюк І. М. Конституційно-правовий статус
та механізми реалізації стратегічних (програмних) актів: автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.02. Ужгород, 2017. 39 с.
15. Мушинский М. А. Стратегии, концепции, доктрины в правовой системе Российской Федерации:
проблемы статуса, юридической техники и соотношения друг с другом. Юридическая техника. 2015. № 9.
С. 488–499.
16. Про національну безпеку України : Закон
України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#n355.
17. Берназюк Я. О. Послання Президента України
до народу та до Верховної Ради України як офіційні
документи (акти) глави держави. Форум права. 2010.
№ 4. С. 63–68.
18. Доповідь Президента України «Про основні
засади економічної та соціальної політики»: Постанова Верховної Ради України від 19 жовтня 1994 року
№ 216/94. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/216/94.
19. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 року № 254. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
(дата звернення: 28.10.2020).
20. Про щорічні послання Президента України до Верховної Ради України: Указ Президента України від 9 квітня 1997 року N 314/9. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/314/9.
21. Про засади внутрішньої та зовнішньої політики:
Закон України від 1 липня 2010 року № 2411-VI. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17#Text.
22. Україна: просування в ХХІ вік: Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004 роки:
Послання Президента України від 23 лютого 2000 року
N 276/2000. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/276%D0%B0/2000/card6#Public.
23. Жиляєв І. Б. Послання Президента України :
концептуально-історичний аналіз. Правова інформатика. № 4 (12). 2006. С. 16–24.
24. Кичалюк О. Н. Акты Президента Российской
Федерации (Конституционно-правовой аспект): дис. ...
канд. юрид. наук: 12.00.02. Саратов, 1999. 176 c.
25. Сас С. В. Законодавство про регламент Верховної Ради України: проблеми теорії і практики: дис. ...
канд. юрид. наук : 12.00.02. К., 2005. 215 с.
26. Жиляєв І. Б. Послання Президента України
як інструмент стратегічного управління. Економічний
часопис. 2006. № 5–6. С. 21–24.
27. Кочетов Э. Г. Послание Президента как атрибут
государственной власти. Независимая газета. 1997.
№ 26. С. 4–11.
28. Малько А. В., Гайворонская Я. В. Доктринальные акты как основной инструмент правовой политики. Право. Журнал Высшей школы экономики. 2018.
№ 1. С. 4–25.
29. Любитенко Д. Ю. Правовая доктрина в системе
источников российского права. Вестник Волгоградской академии МВД России. 2010. № 4. С. 29–34.
30. Вавилин Е. В. Доктрина права. Доктрина права. 2009. № 3. С. 9–15.
31. Кирилловых А. А. Правовая доктрина и доктринальность в праве: к вопросу об источниках правового регулирования. Законодательство и экономика.
2015. № 8. С. 29–41.
32. Полянский Д. А. Сущность и место юридической доктрины в правовой политике. Доктрина права.
2009. № 3. С. 97–100.
33. Пузиков Р. В., Толмачева Е. С. Концепция национальной идеи России (проект). Доктрина права.
2011. № 1. С. 92–118.
34. Хабриева Т. Я. Стратегия социально-экономического развития России и модернизация законодательства. Концепция развития российского законодательства / под ред. Т.Я. Хабриевой, Ю.А. Тихомирова.
5-е изд. М., 2010. 732 с.
Опубліковано
2021-07-15