Правові основи профілактики інфекційних хвороб як складової адміністративно-правової охорони населення

Анотація

У науковій статті досліджено сутність термінів «профілактика», «профілактичні заходи» та здійснено розмежування даних понять, виокремлено їх специфічні риси. Наведено низку нормативно-правових актів України, які закріплюють зміст профілактичних заходів, спрямованих на попередження інфекційних хвороб. Проаналізовано законодавчий зміст профілактичних та протиепідемічних заходів. Окреслене коло суб’єктів, які наділені повноваженнями у сфері захи- сту населення від інфекційних хвороб. Узагальнено по- няття «профілактики інфекційних хвороб». Аргументовано, що не є вичерпними і межі повнова- жень місцевих органів виконавчої влади, визначених Законом України «Про захист населення від інфек- ційних хвороб», що свідчить про відносну самостій- ність місцевих органів виконавчої влади у питаннях проведення профілактичних і протиепідемічних за- ходів. Також слід зауважити, що вказаним Законом не визначено засоби, за допомогою яких місцеві органи виконавчої влади можуть забезпечувати проведеннях профілактичних та протиепідемічних заходів. Визначено, що основними заходами, які спрямовані на запобігання виникнення та поширення інфекційних хвороб, є профілактичні (запобіжні або превентивні) та протиепідемічні. Профілактичні заходи відіграють важливу роль у попередженні виникнення та поши- рення інфекційних хвороб серед населення. Їх метою є убезпечити населення від інфекційних хвороб шляхом проведення заходів адміністративно-правової охорони, одним з яких є своєчасна та ефективна профілактика інфекційних хвороб. Профілактика інфекційних захворювань є передумовою вчасного реагування держави на фактори ризику виникнення та поширення інфекційних хвороб серед населення, а також своєчасного їх попередження та запобігання. Запропоновано під профілактикою інфекційних хвороб розуміти комплекс або систему запобіжних за- ходів, які мають постійно проводитись компетентними органами державної влади та місцевого самоврядуван- ня з метою попередження виникнення інфекційних захворювань, а в разі їх виникнення – з метою уникнення поширення та найшвидшого усунення.