Стратегія оптимізації принципів нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади

Анотація

У статті досліджені принципи діяльності центральних органів виконавчої влади. Міститься аналіз принципів нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади, до яких запропоновано віднести принципи законності, демократизму, гласності, професіоналізму, техніко-юридичної досконалості, ефективності регулювання, виконуваності та планувальнооперативний принципи. Підкреслено, що всі зазначені принципи взаємопов’язані та взаємодіють в процесі реалізації нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади і саме вони складають основні напрями та підґрунтя нормотворчого процесу. Визначено, що принцип законності є основоположним принципом нормотворчої діяльності центральної органів виконавчої влади. Констатовано, що принцип демократизму забезпечується через реалізацію принципу гласності. які виявляються в процесі створення нормативно-правових актів і є регуляторними. Встановлено, що принцип науковості в нормотворчій діяльності центральних органів виконавчої влади має реалізовуватися лише разом із принципом використання при розробці нормативно-правових актів практичного досвіду у галузі, в якій розробляється документ. Узагальнено, що ефективна реалізація зазначених принципів у нормотворчому процесі сприятиме удосконаленню якості нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, недопущенню протиріч між ними, усуненню дублювань норм та перешкоджатиме недоцільному збільшенню неякісного законодавства взагалі. Зроблено висновок, що принципами нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади в Україні виступають принципи законності (перший обов’язковий принцип нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади), демократизму, гласності, професіоналізму, техніко-юридичної досконалості, ефективності регулювання, виконуваності та планувально-оперативний принцип. Усі вони пов’язані між собою та взаємодіють у процесі реалізації нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади, і саме вони складають основні напрямки та підґрунтя нормотворчого процесу центральних органів виконавчої влади.