Концептуальні основи кримінально-правової протидії злочинам проти моральності

Анотація

У статті розглянуто поняття і сутність системи протидії злочинам проти суспільної моралі та моральності у контексті розгляду положень сучасної криміналь- ної політики, її мети, та характеристик антрополо- гічного підходу до нього. Суспільна мораль, точніше порядок охорони відносин захисту суспільної моралі, розглядається кримінальним правом як родовий об’єкт злочину. З точки зору антропологічного підходу мова повинна йти про моральність як елемент індивідуального розвитку та суспільну мораль як елемент правопорядку.Дослідження кримінально-правової охорони суспільної моралі є складним процесом щодо вивчення соціальних передумов криміналізації діянь, які посягають на безпеку моральних відносин, особливостей формування сучасної концепції кримінально-правової охорони суспільної моралі та перспектив удосконалення норм законодавства про кримінальні правопорушення відповідно до сучасної методології загальнотеоретичної юриспруденції. Мета кримінально-правової охорони суспільної моралі полягає у забезпеченні функціонування державної системи захисту моральних засад, наративів та цінностей, спрямованих на економічно, психологічно та соціально здоровий спосіб життя. Окремо розглядаються питання звільнення від відповідальності та застосування інших засобів кримінально-правового впливу відносно правопорушників. У цьому полягає сучасний антрополо- гічний підхід. Антропологічний вимір злочинів проти суспільної моралі вимагає від сучасних дослідників зосередження не тільки на проблематиці догматичного аналізу норми (суто кримінально-правовий підхід) чи аксіологічної оцінки існування та буття норми (кри- мінологічний або соціологічний підхід), але й інтегра- тивного динамічного аналізу сутності та буття норми відносно різних учасників кримінальних правовідно- син. Каральні заходи за вчинення злочинів проти сус- пільної моралі протягом всієї історії розвитку людства, як правило, носили не системний характер. Але якщо кримінально-правова норма не обумовлена суспільни- ми потребами і внутрішньою необхідністю, то це при- зводить до конфлікту між суспільною свідомістю (або установками окремих індивідів) і кримінально-право- вими заборонами, масовій аномії, самосудам, право- вому нігілізму, неефективності кримінально-правової заборони. Зроблено висновок, що межі втручання держави в особисте життя, особливості відповідальності за девіантну поведінку, гарантії прав, свобод, обов’язків, безпеки особистості, соціуму та держави визначаються завдяки пануючим у суспільстві моральним цінностям. Отже, консервативний підхід до оцінки суспільної небезпеки таких злочинів, як втягнення в азартні ігри, розповсюдження окремих матеріалів, що пропагують порнографію, не завжди відповідає мо- ральним очікуванням суспільства.