Моделі відносин держави та церкви

критерії класифікації та правове забезпечення в Україні

Анотація

У роботі досліджено класифікації моделей відносин держави та церкви, які пропонуються в наукових джерела, здійснено їх критичний аналіз та визначені особливості моделі відносин держави та церкви в Україні. Встановлено, що класифікація відносин держави та церкви повинна, по-перше, використовувати один критерій поділу, по-друге, мати науково-методологічне значення, та, по-третє, враховувати стан відносин держави і церкви в сучасному світі. Доведено, що більшість класифікацій, які пропонуються в науковій літературі мають наступні вади: а) є застарілими, адже не відображають реального стану відносин в сучасних державах світу; б) є малокорисними для пояснення сучасних змін, які відбуваються в стосунках між державою та церквою (тобто класифікація втратила методологічне значення); в) є такими, що перебільшують формальні аспекти і не помічає нюансів відносин держави і релігійних організацій; г) не враховують юридичні права громад віруючих та механізми реалізації і захисту цих прав. Зроблено висновок, що в умовах інтеграції країн Європи, в умовах глобалізації культур і економік різних країн, єдиною моделлю відносин держави та церкви, яка не буде мати руйнівного впливу на національні культури і, в той же час, забезпечувати право особи на свободу віросповідання, є модель автономії держави і церкви, де церква за своїм статусом є інститутом громадянського суспільства. Всі інші історичні моделі відносин держави та церкви, зокрема, модель держави з офіційно узаконеною і фактично панівною церквою (державною церквою) або модель держави з визначеною традиційною релігією (конфесією) в суспільстві, яка посідає пріоритетне становище серед інших віросповідань, будуть в більшій чи меншій мірі порушувати автономність держави і церкви у суспільстві, а разом з цим, обмежувати право особи на свободу віросповідання. Обґрунтовано, що існує два важливі чинники, які обумовлюють необхідність змін відносин держави та церкви взагалі в Європі та безпосередньо в Україні: 1) змінилась сутність держави як політико-територіальної організації суспільства, а також її роль у суспільному житті, розвитку людства та захисті населення; 2) змінилась церква та її місце і роль у суспільстві. Еволюція держави та церкви неодмінно позначається і на моделях відносин між ними. На підставі цього зроблено висновок, що в умовах функціонування і процвітання світських держав, в умовах розбудови демократичних, правових і соціальних держав, модель автономії держави і церкви є найбільш вивіреною та виваженою для уникнення в Україні конфліктів на релігійному ґрунті.