Законодавчі межі встановлення вимог до працівників

Анотація

У статті досліджуються законодавчі межі встановленні вимог до працівників на підґрунті аналізу спеціальної літератури, актів чинного законодавства України, проекту Трудового кодексу України. Зазначається про недосконалість чинного Кодексу законів про працю України в частині встановлення вимог до працівників. Тільки у частині третій ст. 22 Кодексу йдеться про перелік вимог до працівників, який є дуже обмеженим, оскільки стосується тільки вимог до віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника. Аналізується зміст ст. 26 «Встановлення вимог до працівників» проекту Трудового кодексу України, яка є новелою у вітчизняному трудовому законодавстві. Пропонується закріпити у зазначеній статті такі законодавчі межі встановлення вимог до працівників: 1) встановлення вимог до працівників визначеними законом способами; 2) обов’язкове дотримання принципу недопущення дискримінації у сфері праці; 3) чітке законодавче закріплення випадків і форм встановлення вимог до працівників роботодавцем; 4) закріплення переліку вимог до працівників, які можуть встановлюватися тільки законом. Формулюються пропозиції про вдосконалення ст. 22 Кодексу законів про працю України, ст. 26 проекту Трудового кодексу України в частині регламентації вимог до працівників. Пропонується доповнити чинний Кодекс законів про працю України окремою статтею 24-1 «Вимоги до працівників», нормами якої закріпити поняття та перелік вимог до працівників, способи їх встановлення, правило про відповідність зазначених вимог чинному законодавству, способи (форми) і порядок визначення відповідності працівника встановленим вимогам, а також правові наслідки виявленої невідповідності.