Актуальні питання провадження щодо розгляду та вирішення адміністративних справ щодо реалізації права на мирні зібрання
Анотація
Свобода мирних зібрань надає собою одне з основоположних політичних прав, без ефективної реалізації якого неможливий повноцінний розвиток демократії та інститутів громадянського суспільства. Право збиратися мирно і без зброї для висловлення своєї думки, а також обговорення питань, важливих для суспільства є фундаментальним правом, гарантується Конституцією України, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, Загальною декларацією прав людини та Конвенцією про захист прав людини і основних свобод. Мирні зібрання можуть проводитися в різних цілях. Серед них вираз поглядів, захист спільних інтересів, вираз протесту, і так далі. Право на мирні зібрання є одним з основ демократії. Варто відзначити, що дане право доповнюють і інші права і свободи, які мають основоположне значення для розвитку особистості, гідності та самореалізації. Основні критерії даних заходів – мирний характер їх проведення і добровільну участь у публічних зборах. Право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, закріплене в статті 39 Конституції України, - їх невідчужуване і непорушне право, гарантоване Основним Законом України. Свобода мирних зібрань є основоположним правом людини, але не належить до абсолютних прав. Воно підлягає обмеженням, однак в чітко визначених випадках. Обмеження цього права можуть встановлюватися тільки судом для попередження і подальшого запобігання заворушенням і порушень з боку мітингувальників. У випадку ж порушення вищевказаного права, громадяни чи громадянин, які є організаторами мітингу чи зібрання звертаються до суду з позовом і тоді відкривається провадження щодо розгляду та вирішення адміністративних справ щодо реалізації права на мирні зібрання. Або ж ограни виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування звертаються до суду аби обмежити в деяких аспектах вищевказане право на мирні зібрання задля забезпечення громадського порядку та національної безпеки.
Посилання
України: станом на 25 січ. 2018 р. : відповідає офіц.
тексту. – Х.: Право, 2018. – 246 с.
2. Конституція України [Електронний ре- сурс]: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР //
Верховна Рада України. - Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.uaЛaws/show/254к/96-вр
3. Рішення Конституційного Суду у справі за
конституційним поданням Міністерства внутрішніх
справ України щодо офіційного тлумачення положення
частини першої статті 39 Конституції України про за- вчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів
місцевого самоврядування про проведення зборів, мі- тингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного
сповіщення про мирні зібрання) [Електронний ресурс]:
Рішення від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001// Кон- ституційний Суд України. - Режим доступу: https://
zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-01#Text
4. Рішення Конституційного Суду у справі за
конституційним поданням Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини щодо відповідності Кон- ституції України (конституційності) положень частини
п’ятої статті 21 Закону України «Про свободу совісті та
релігійні організації» (справа про завчасне сповіщен- ня про проведення публічних богослужінь, релігійних
обрядів, церемоній та процесій) [Електронний ресурс]:
Рішення від 8 вересня 2016 року № 6-рп/2016// Кон- ституційний Суд України. - Режим доступу: https://
zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-16#Text
5. Вєренцов проти України: Рішення Євро- пейського суду з прав людини (заява № 20372/11)
від 11квітня 2013 року [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/974_945#Text
6. «Християни проти расизму і фашизму»: Рі- шення Європейського суду з прав людини від 16 лип- ня 1989 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=home