Інститут оскарження в апеляційному провадженні

Анотація

У статті розглянуто інститут апеляційного провадження у судового контексті його значення для здійснення судового контролю. Право на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи загалом судом апеляційної інстанції, що надає право законодавцеві: передбачити можливість апеляційного оскарження будь-якого рішення, що його ухвалює суд під час розгляду справи, але не вирішує її по суті. Ос- новною формою реалізації контрольної функції органів судової влади є перегляд судових рішень судами кон- тролюючих інстанцій, у зв’язку із чим автор досліджує питання оскарження рішень, ухвалених суддею-слідчим, слідчим, прокурором, а таку суді першої інстанції. Стверджується, що останнє є проявом подвійної правової природи апеляційного провадження. Апеляційне провадження поєднує у собі як судово-контрольну діяльність, так і діяльність, пов’язану із розглядом і вирішенням кримінального провадження по суті. Відзначено, що значення інституту оскарження рішень дій чи бездіяльності під час досудового розслідування полягає у тому, що, будучи дієвим засобом юридичного захисту, оскарження дозволяє швидко та ефективно відновити порушене становище особи, яка звертається із скаргою, виправити наявні слідчі та судові помилки і попередити їх можливе допущення, а також забезпечити відповідність правозастосовної практики європейським стандартам у галузі прав людини. З огляду на сказане, зроблено висновок про те, що інститут оскарження виступає не тільки важливим інструментом захисту особистих прав учасників кримінального провадження, дотримання публічних, державних та приватних інтересів, а й гарантією ефективної роботи усієї системи кримінального судочинства.