Мета та призначення судового правозастосування: теоретичні аспекти

Анотація

Статтю присвячено розгляду загальних підходів до формування мети та призначення судового право- застосування як останньої стадії правозастосування в нових умовах правового регулювання після проведе- ної судово-конституційної реформи. З’ясовано, що пра- возастосувальна діяльність у своєму призначенні скеро- вана на забезпечення реалізації права та передбачення здійснення індивідуалізації абстрактних правових при- писів із метою врегулювання тих чи інших суспільних відносин. Правозастосувальна діяльність є важливим складником механізму правового регулювання, функ- ціональне призначення якого полягає у продовженні розпочатого правотворчістю процесу шляхом переве- дення закріплених у нормах права ідеальних моделей поведінки в реальну правову дійсність, де відбувається виконання певних завдань та досягнення конкретних цілей задля впорядкування різноманітних відносин в соціумі. Обґрунтовано, що судова правозастосуваль- на діяльність є невід’ємною ланкою юридичного проце- су правозастосувальної діяльності, адже на судове пра- возастосування покладається обов’язок забезпечити реалізацію права уповноваженим органом відповідно до законодавчо та нормативно визначеної процедури. Судова діяльність і правосуддя є цілеспрямованими видами діяльності, які мають на меті досягнення пев- них цілей, вирішує певні завдання, розкриття яких і становить актуальність цієї наукові публікації. Метою статті є спроба нового наукового осмислення мети і призначення судового правозастосування, вихо- дячи з результатів останньої судово-конституційної ре- форми щодо правосуддя. Доведено, що метою судового правозастосування є ухвалення правозастосувального (юрисдикційного) документа, яким вирішується конкретний правовий конфлікт. Обґрунтовується, що мета судового правоза- стосування органічно пов’язана з його призначенням як особливим видом діяльності уповноважених дер- жавних органів. Зроблено висновок, що призначен- ня судового правозастосування розкривається, крім іншого, через сукупність його функцій, які різняться з функціями інших органів державної влади.