ПРОЦЕДУРА МЕДІАЦІЇ У ВИРІШЕННІ ЦИВІЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СПРАВ
Анотація
Косяченко К. Е., Черепанов М. М. Процедура медіації у вирішенні цивільно-процесуальних справ. - Стаття.
Кожна країна має судову систему, яка відіграє найважливішу роль у суспільних відносинах. Судова система України характеризується ефективністю захисту прав і свобод людини й громадянина відповідно до закону. Але судова система змінюється протягом усього терміну незалежної держави через певні реформи й зміни. Незважаючи на певні реформи й зміни, нині судова гілка має проблеми. Тобто суди дуже навантажені, і тим самим порушуються строки судового розгляду.
Головною варіацією розв’язання такого питання є розгляд і розвиток альтернативних способів, серед яких є інститут медіації. Насамперед слово «медіація» означає «посередництво». У психології дослідники вивчають медіацію як своєрідність форми розв’язання спірних моментів і конфліктів. Тобто медіація визначається як добровільний і конфіденційний спосіб розв’язання конфліктів, медіатор сприяє учасникам ситуації почати прямі перемовини задля розв’язання проблеми. Існують певні ознаки медіації, а саме конфіденційність і структурована процедура проведення.
Цивільноправові відносини є найширшою сферою застосування медіації. Рекомендація Комітету міністрів державам-членам Ради Європи № 10 від 18 вересня 2002 р. про медіацію в цивільних справах, базуючись на концептуальних засадах попередньо прийнятих актів Ради Європи, звертається до запровадження медіації в комерційних і трудових спорах, справах про захист прав споживачів. Вочевидь, її розробники розуміли, що запровадження медіації у сфері бізнесу є оптимальним підходом, адже він здатний забезпечити добровільне находження компромісного, найбільш прийнятного для обох сторін рішення, що ухвалене в конфіденційний спосіб. Зрозуміло, що за таких умов бізнес-відносини тільки виграватимуть від застосування медіації як із боку економічної вигоди, так і в контексті раціональної перспективи збереження партнерських і дружніх відносин між сторонами спору.
Посилання
2. Михальський Ю. Інститут медіації в Україні та за кордоном. Юридична газета. 2011. № 5 (270).
3. Бондаренко-Зелінська Н.Л. Впроваджен¬ня медіації у судовий процес як складова наближен¬ня законодавства України до Європейський стан¬дартів. Приватне право і підприємництво. 2011. Вип. 10. С. 181-185.
4. Цивільний процесуальний кодекс України : Закон України від 18 березня 2004 р. № 1618-IV (ста¬ном на 01 березня 2019 р.) / Верховна Рада України. Харків : Право. 2019. 253 с.
5. Проект Закону про медіацію від 27 берез¬ня 2015 р № 2480. База даних «Законодавство України». URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=54558.
6. Килинник Н., Ковальчук І. Застосування інституту медіації в справах про розірвання шлю¬бу. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 5. С. 24-27.
7. Цувіна Т. Впровадження інституту присудової медіації як перспективний напрямок реформування цивільного процесуального законодавства України.
Україна на шляху до Європи: реформа цивільного про¬цесуального законодавства : Збірник наукових праць. 2017. С. 195-200.
8. Цивільний процесуальний кодекс Украї¬ни : Закон України від 18 березня 2004 р. № 1618-IV (у редакції від 18 березня 2004 р.) / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 40-42. Ст. 492.
9. Цивільний Кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-IV / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/435-15.