ЩОДО ОКРЕМИХ ПИТАНЬ КОМУНІКАЦІЇ ПОТЕРПІЛОГО В СУДОВОМУ РОЗГЛЯДІ В ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ

  • І. В. Ракіпова Національний університет «Одеська юридична академія»
  • В. Г. Пожар Національний університет «Одеська юридична академія»
Ключові слова: кримінальне провадження, потер¬пілий, судовий розгляд, «скорочене судове слідство»,, кримінально-процесуальна комунікація

Анотація

Ракіпова І. В., Пожар В. Г. Щодо окремих питань комунікації потерпілого в судовому розгляді в першій інстанції. - Стаття.

У роботі досліджуються окремі питання криміналь­но-процесуальної комунікації потерпілого в судовому розгляді в першій інстанції. Зазначається, що сприян­ня активності сторін передбачає надання судом необ­хідної допомоги у використанні процесуальних засобів доказування й обстоювання своєї позиції перед судом тими учасниками судового розгляду, які з різних при­чин не можуть повною мірою реалізувати свій змагаль­ний потенціал, зокрема потерпілим.

Зазначено, що незалежно від вказівки на необхід­ність роз'яснення прав і обов'язків із метою забезпечен­ня кримінально-процесуальної активності потерпілого як учасника судового розгляду в суді першої інстанції головуючий, будучи гранично об’єктивним і справед­ливим, у разі необхідності, зобов’язаний роз’яснити відповідні права потерпілого за визначених обставин.

Значна увага приділена проблематиці участі представника потерпілого та законного представника потерпілого в судовому розгляді в разі відмови прокуро­ра від обвинувачення або зміни обвинувачення на менш тяжке, а також участі представника потерпілого під час судового розгляду в разі застосування процедури «скороченого судового слідства». Підкреслюється, що в разі, якщо у кримінальному провадженні беруть участь декілька потерпілих, то суд повинен з’ясувати окремо думку кожного потерпілого щодо можливості проведення «скороченого судового слідства», після чого може здійснити провадження у скороченому по­рядку або за загальною процедурою, якщо хоча б один із потерпілих не згоден на здійснення судового розгля­ду у скороченому порядку. Робиться висновок щодо обов’язкової участі представника потерпілого під час судового розгляду в разі застосування процедури «скороченого судового слідства», передбаченої части­ною 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу, з моменту ініціювання такої процедури у відкритому судовому засіданні.

Наведені пропозиції щодо змін та доповнень до чин­ної редакції Кримінального процесуального кодексу із зазначених питань.

Біографії авторів

І. В. Ракіпова, Національний університет «Одеська юридична академія»

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального процесу, детективної та оперативно-розшукової діяльності

В. Г. Пожар, Національний університет «Одеська юридична академія»

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального процесу, детективної та оперативно-розшукової діяльності

Посилання

1. Бурмагин С.В. Уголовный суд России : моно¬графия. Москва : Юрлитинформ, 2010. 389 с.
2. Михайловская И.Б. Настольная книга судьи по доказыванию в уголовном процессе. Москва : Проспект ; ТК «Велби», 2006. 192 с.
3. Шевчук М.І. Ініціатива суду та її межі у з’ясу¬ванні обставин кримінального провадження під час судового розгляду : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Львів, 2015. 244 с.
4. Моисеева Т.В. Объективность и беспристраст¬ность суда первой инстанции : автореф. дис. . канд. юрид. наук: 12.00.09. Москва, 2004. 32 с.
5. Науково-практичний коментар Кримінально¬го процесуального кодексу України / за ред. С.В. Ківа- лова, С.І. Кравченко. Одеса : Фенікс, 2020. 924 с.
Опубліковано
2021-08-31