ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА» У РОБОТАХ УКРАЇНСЬКИХ ФАХІВЦІВ ІЗ ПОЛІТИЧНИХ НАУК

КОНСТИТУЦІЙНА ПРОБЛЕМАТИКА (ЧАСТИНА ДРУГА)

Анотація

роботах українських фахівців із політичних наук:
конституційна проблематика (частина друга). – Стаття.
Метою статті було проаналізувати праці україн-
ських фахівців із політичних наук про соціальну по-
літику та соціальне партнерство, що можуть стати
у нагоді під час дослідження конституційних засад
соціальної держави в Україні. Це частина друга дослі-
дження, яке з метою оприлюднення у фахових видан-
нях розбито на частини (з урахуванням вимог до обсягу
стандартної наукової статті).
Першою з вибраних праць є робота Т.М. Ляшен-
ко «Соціальне партнерство як фактор політичної та
соціальної стабільності в Україні». Найбільшу увагу
запропоновано звернути на те, як авторка аналізує мо-
делі соціального партнерства та пропонує для України
демократичну модель. Запропоновано погодитися з її
аргументацію щодо неприйнятності двох інших мо-
делей: соціально-демократичної та консервативної.
Щодо останньої моделі посилено авторську аргумен-
тацію: в українському суспільстві дуже сильними є
нормативістські тенденції, а за період радянської доби
надто втрачені навички благодійності, інших соціаль-
но корисних для суспільства активностей, проєктів.
Тому навряд чи можна продовжувати розбудову со-
ціальної держави без активної участі самої держави,
а отже, нормативна регламентація цих процесів буде
необхідною.
Другою проаналізованою працею була робота
Л.В. Ярової «Соціальна політика як чинник забез-
печення європейської інтеграції України». Підкрес-
лено, що традиційно у юридичних дослідженнях
йдеться про гармонізацію законодавства України та
законодавства Європейського Союзу, про Загально-
державну програму адаптації законодавства Украї-
ни до законодавства Європейського Союзу. А авторка
привертає увагу також і до взаємовідносин бізнесу та
влади, бізнесу і суспільства, де на перший план висту-
пають корпоративні та інші види соціальних норм, а не
правові норми.
Наголошено, що під час проведення дослідження
авторка не оминула увагою необхідність аналізу ситуа-
ції з аналізованої проблематики в Україні як в історич-
ному минулому, так і на сучасному етапі. Цінним є те,
що вона охарактеризувала відповідні питання, пробле-
ми не самі по собі, а у порівняльному вимірі.
Резюмовано, що висновки та пропозиції Л.В. Яро-
вої представляють неабиякий інтерес для фахівців із
юридичних наук, але здебільшого не для фахівців з
конституційного права.